YaChudo

Звуковий тиск

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Вимірювання звуку
Звуковий тиск p
Рівень звукового тиску (SPL)
Particle velocity v
Particle velocity level (SVL)
   (Sound velocity level)
Particle displacement ξ
Інтенсивність звуку I
Рівень інтенсивності звуку (SIL)
Середня звукова потужність Pac
Sound energy density E
Акустичний імпеданс Z
Швидкість звуку c

Звукови́й тиск — змінний тиск у середовищі, зумовлений поширенням у ньому звукових хвиль. Звуковий тиск прийнято розуміти в двох значеннях:

- Миттєвий звуковий тиск   p m ( t ) {\displaystyle \ p_{m}(t)} оцінюється силою дії звукової хвилі на одиницю площі, та виражений у ньютонах на квадратний метр (1 Н/м²), або Паскалях (Па);

- Діючий звуковий тиск   p {\displaystyle \ p}  — середньо-квадратичне значення миттєвого звукового тиску   p m ( t ) {\displaystyle \ p_{m}(t)} за деякий період часу   T {\displaystyle \ T} . Діючий звуковий тиск є вагомою характеристикою періодичних сигналів, та використовується як узагальнена характеристика звукового тиску для визначення інтенсивності звуку та рівня звукового тиску:

  p = 1 T ∫ 0 T p m 2 ( t ) d t {\displaystyle \ p={\sqrt {{1 \over T}\int \limits _{0}^{T}p_{m}^{2}(t)dt}}}

Наприклад, якщо миттєвий звуковий тиск виражено періодичною функцією:

  p m ( t ) = p 0 sin ⁡ ( ω t + φ 0 ) {\displaystyle \ p_{m}(t)=p_{0}\sin(\omega t+\varphi _{0})} ,

тоді, враховуючи що

  w = 2 π T {\displaystyle \ w={2\pi \over T}} ,

маємо:   p = 1 T ∫ 0 T p 0 2 s i n 2 ( ω t + φ 0 ) d t = p 0 2 2 = p 0 2 {\displaystyle \ p={\sqrt {{1 \over T}\int \limits _{0}^{T}p_{0}^{2}sin^{2}(\omega t+\varphi _{0})dt}}={\sqrt {p_{0}^{2} \over 2}}={p_{0} \over {\sqrt {2}}}}

Інтенсивність звуку визначається за формулою:

  J = p 2 Z {\displaystyle \ J={p^{2} \over Z}} ,

де Z — акустичний опір середовища в якому поширюється звук Па·с/м.

Рівень звукового тиску

Оскільки вухо людини має логарифмічну характеристику реакції на звук, в акустиці часто застосовують вимірювання звукового тиску логарифмічною шкалою у децибелах.

Ця шкала називається рівнем звукового тиску, за точку відліку цієї шкали приймається найтихіший звук, який може сприйняти вухо людини при частоті 1 кГц, тобто — p B = 2   10 − 5 {\displaystyle \!p_{B}=2\ 10^{-5}} Н/м². Співвідношення між двома шкалами визначається наступною формулою:

N = 10 lg ⁡ ( p 2 p B 2 ) = 20 lg ⁡ ( p p B ) {\displaystyle N=10\,\lg \left({\frac {{p}^{2}}{{p_{B}}^{2}}}\right)=20\,\lg \left({\frac {p}{p_{B}}}\right)} дБ.

Діючий звуковий тиск також пов'язаний залежністю:

p = Z ⋅ v = J v = J ⋅ Z {\displaystyle p=Z\cdot v={\frac {J}{v}}={\sqrt {J\cdot Z}}}
Z — акустичний опір Па·с/м
v — швидкість частинок м/с
J — інтенсивність звуку Вт/м²

Ефекти́вний звукови́й тиск — середня ефективна величина миттєвого звукового тиску у певній точці за повний період. Вимірюється у барах[1].

Приклади

Нижче приводяться значення діючого звукового тиску та рівня звукового тиску для різних джерел звуку:

Джерело звуку Звуковий тиск Рівень звукового тиску
  Па дБ
Теоретичний максимум гучності при атмосферному тиску в
1 атмосферу
101 325 Па 191 дБ
Реактивний двигун на відстані 30 м 630 Па 150 дБ
Постріл з рушниці на відстані 1 м 200 Па 140 дБ
Больовий поріг 20 — 100 Па 120 — 130 дБ
Концерт рок-музики 2 — 20 Па 100 — 120 дБ
пневматичний відбійний молоток на відстані 1 м 2 Па близько 100 дБ
симфонічний оркестр на фортіссімо 2×10−2 — 2 Па 80 — 100 дБ
автомобіль на відстані 10 м 2×10−2 — 2×10−1 Па 60 — 80 дБ
Домашній телевізор на відстані 1м 2×10−2 Па близько 60 дБ
Звичайна розмова на відстані 1 м 2×10−3 — 2×10−2 Па 40 — 60 дБ
Тихий шепіт 2×10−4 — 6×10−4 Па 20 — 30 дБ
шелест листя, спокійне дихання 6×10−5 Па 10 дБ
поріг чутності на частоті 1 kHz 2×10−5 Па 0 дБ

Примітки

  1. ↑ Драйзен И. Г. Курс электроакустики. — М., Гос. и-во лит-ры по вопросам связи и радио, 1938.(рос.)

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).