Захист даних

За́хист да́них (англ. Data protection) — сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації (тріада CIA) за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.

Термін вживається в Україні для опису комплексу заходів з забезпечення інформаційної безпеки.

30 листопада — Міжнародний день захисту інформації.

Захист інформації ведеться для підтримки таких властивостей інформації як:

Цілісність

 — неможливість модифікації інформації неавторизованим користувачем.

Конфіденційність

 — інформація не може бути отримана неавторизованим користувачем.

Доступність

 — полягає в тому, що авторизований користувач може використовувати інформацію відповідно до правил, встановлених політикою безпеки не очікуючи довше заданого (прийнятного) інтервалу часу.

Відповідно до властивостей І., виділяють такі загрози її безпеці:

• загрози цілісності:
  • знищення;
  • модифікація;

• загрози доступності:
  • блокування;
  • знищення;

• загрози конфіденційності:
  • несанкціонований доступ (НСД);
  • витік;
  • розголошення.

• Конфіденційність — захист від несанкціонованого ознайомлення з інформацією.
• Цілісність — захист інформації від несанкціонованої модифікації.
• Доступність — захист (забезпечення) доступу до інформації, а також можливості її використання. Доступність забезпечується як підтриманням систем в робочому стані, так і завдяки способам, які дозволяють швидко відновити втрачену чи пошкоджену інформацію.

Кожен вид ЗД забезпечує окремі аспекти ІБ:

• Технічний^[1] — забезпечує обмеження доступу до носія інформації апаратно-технічними засобами (антивіруси, фаєрволи, маршрутизатори, токіни, смарткарти тощо):
  • попередження витоку по технічним каналам;
  • запобігання блокуванню.

В Україні існує Реєстр експертів з питань технічного захисту інформації — список фізичних осіб — виконавців експертних робіт з технічного захисту інформації, які залучаються Організаторами^[2] під час проведення державних експертиз у сфері технічного захисту інформації^[3].

• Інженерний — запобігає руйнуванню носія інформації внаслідок навмисних дій або природного впливу інженерно-технічними засобами (сюди відносять обмежувальні конструкції, охоронно-пожежна сигналізація). Є частиною комплексної системи захисту інформації. Закон України визначає інженерний захист як складову технічного захисту інформації. Але засоби і методи інженерного та технічного захисту інформації дуже різняться хоча і мають спільну мету використання. Для прикладу: засоби обмеження доступу на територію і програмні засоби забезпечення автетифікації згідно із законодавчим визначенням складають одну категорію.^[4]
• Криптографічний — попереджує доступ за допомогою математичних перетворень інформації (ІП):
  • попередження несанкціонованої модифікації ;
  • попередження НС розголошення.
• Організаційний — попередження доступу на об'єкт інформаційної діяльності сторонніх осіб за допомогою організаційних заходів (правила розмежування доступу).

• Комплексна система захисту інформації
• Система управління інформаційною безпекою
• Законодавство в галузі захисту інформації
• Право на забуття
• Інформаційна безпека

• Потенційні загрози безпеці інформації в автоматизованих системах
• Хорошко В. О., Капустян М. В. Захист інформації // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4. [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Термінологія в галузі захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Технічне та метрологічне забезпечення, стандартизація та сертифікація засобів захисту інформації