Захаров Марк Анатолійович
| Захаров Марк Анатолійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
рос. Марк Анатольевич Захаров  | |||||
 | |||||
| Ім'я при народженні | рос. Марк Анатольевич Ширинкин[1][2] | ||||
| Народився | 13 жовтня 1933[4][5] Москва, Російська РФСР | ||||
| Помер | 28 вересня 2019[3] (85 років) Москва, Росія ·пневмонія | ||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||
| Країна |  Росія | ||||
| Діяльність | актор, театральний режисер, кінорежисер, сценарист, театральний педагог | ||||
| Галузь | кінорежисураd[6] і постановкаd[6] | ||||
| Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1955) | ||||
| Відомі учні | Фоміних Юрій Федоровичd | ||||
| Знання мов | російська[6] | ||||
| Заклад | МАТС, Ленком | ||||
| Членство | СК СРСР | ||||
| Роки активності | 1955 — 2019 | ||||
| Magnum opus | 12 стільців | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Діти | Олександра Захарова | ||||
| Нагороди |
Медаль В пам'ять 850-річчя Москви Медаль Ветеран праці артист СРСР (1991) артист РРФСР Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1977) Державна премія РФ (2002)
| ||||
| IMDb | ID 0952272 | ||||
| |||||
Марк Анатолійович Захаров (рос. Марк Анатольевич Захаров; * 13 жовтня 1933, Москва, Російська РФСР — 28 вересня 2019, Москва) — радянський і російський режисер театру й кіно. Народний артист СРСР (1991). Лауреат Державної премії СРСР (1987), Державної премії Росії (1992, 1996). Академік Російської академії мистецтв (2000), художній керівник московського театру «Ленком».
Життєпис
1955 — закінчив акторський факультет ГІТІСу, навчався у В. М. Раєвського, Р. Р. Кінського, П. В. Леслі.
1955 став актором Пермського драматичного театру. З 1956 року почав займатись режисурою в самодіяльному студентському колективі Пермського університету.
1959 — повернувся з дружиною Н. Лапшиновою до Москви, почав працювати в Московському драматичному театрі, потім у Московському театрі мініатюр (театр «Ермітаж»). Там же грала його дружина, після цього працював в Студентському театрі МДУ.
1965 — став режисером Московського театру сатири, 1973 — головним режисером «Ленкому». У 1970-1980-х роках знімає кіно, екранізує п'єси О. Шварца і Р. Горіна в жанрі фантастичної притчі.
З 1973 р. — художній керівник Московського театру «Ленком».
1989 став народним депутатом СРСР від Спілки театральних діячів СРСР[7].
Помер 28 вересня 2019 року у віці 85 років.
Фільмографія
Поставив телефільми:
- «Стоянка поїзда — дві хвилини» (1972)
- «12 стільців» (1976)
- «Звичайне диво» (1978),
- «Той самий Мюнхгаузен» (1979),
- «Будинок, який побудував Свіфт» (1982)
- «Формула кохання» (1984)
- «Убити дракона» (1988)
та ін.
Співавтор сценарію української стрічки «В'язень замку Іф» (1988).
Громадянська позиція
У березні 2014 роки значився серед тих, хто підписав звернення діячів культури Росії з осудом агресії Росії проти України[8]. Пізніше заперечив факт підпису під «фальшивкою провокаційного характеру»[9] і додав, що з пропозицією підписати лист на підтримку Путіна до нього також ніхто не звертався, проте, за умови такого звернення, обов'язково підписався б під ним.
В серпні 2016 схвально відзначав «бережне ставлення до російської історії як науки», політичний курс Путіна стосовно Криму та безальтернативність російської провладної партії Єдина Росія[10].
Нагороди
- Отримав 49 нагород та премій, серед яких ордени «за визначний внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність».
- 2009 — премія «Персона року»
Вшанування пам'яті
- На його честь названо астероїд 5359 Маркзахаров.
Сім'я
- Дружина — Ніна Лапшинова (1932—2014)
- Донька — народна артистка Росії Олександра Захарова.
Примітки
- ↑ https://lenta.ru/lib/14173202/
- ↑ https://books.google.ru/books?hl=ru&id=ZgwYAQAAIAAJ&dq=марк+захаров+ширинкин&focus=searchwithinvolume&q=ширинкин
- ↑ а б Умер художественный руководитель Ленкома Марк Захаров
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123179173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Помер знаменитий Марк Захаров: біографія режисера, відео. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
- ↑ Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ «УКРАИНА — ЭТО НАША БОЛЬ». Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 9 (довідка) - ↑ Марк Захаров: «Необходимо вкладываться в развитие науки и промышленности». Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
Література
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.284;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.436—437;
- Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С. 162—163.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).