YaChudo

Запоріжкокс

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

«Запоріжкокс»
Приватне акціонерне товариство
«Запоріжкокс»
ТипПриватне акціонерне товариство
Правова формазакрите акціонерне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьМеталургійна промисловість
Засновано1934 (92 роки) 
Штаб-квартираУкраїна Україна, м. Запоріжжя, вул. Діагональне шосе, 4
Продукціядоменний кокс, кокс горішок, коксова дрібниця, сульфат амонію, сірка газова і колоїдна, пластифікатори бетону, масло антраценове, дьогті для дорожнього будівництва, паливо котельне
Виторг17 121 625 000 ₴ (2025)[1]
Активи46 126 664 000 ₴ (2025)[1]
Співробітники▼729 осіб (2019)[2]
Холдингова компанія«Метінвест»
Код ЄДРПОУ00191224 Редагувати інформацію у Вікіданих
www.zaporozhcoke.com
Мапа

«Запорíжкокс» — одне з найбільших коксохімічних підприємств України, розташоване в місті Запоріжжя. Виробляє близько 10 % всього виробленого в Україні коксу і перебуває в переліку заводів, що мають стратегічне значення для економіки[3].

Головний покупець продукції підприємства — металургійний комбінат «Запоріжсталь». Вугільну сировину підприємство отримує від постачальників з України, Росії, США, Канади. Входить до групи «Метінвест Холдинг»[4]. Продукцію експортує до Туреччини, Єгипту, Чехії та країн Балтії.

Історія

Будівництво підприємства було пов'язане зі спорудженням енергетичної бази півдня України — Дніпровської ГЕС і металургійного комплексу в Запоріжжі.

Запорізький коксохімічний завод був побудований у 1934 році з метою забезпечення потреб у коксі «Запоріжсталі»[5].

19 квітня 2019 року підприємство «Запоріжкокс» відзначило 85-річчя з моменту заснування. За 85 років на підприємстві виготовили 114 мільйонів тонн коксу.

Евакуація

Після початку німецько-радянської війни, у зв'язку з наближенням лінії фронту до міста, завод був евакуйований на схід[6].

У 1952 році завод був відновлений.

Модернізація

У 1980-х роках здійснена реконструкція та модернізація виробництва.

18 лютого 1980 року на Запорізькому коксохімічному заводі була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 1 потужністю 1 млн тонн доменної сировини на рік[7].

14 грудня 1982 року була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 2 потужністю 1 млн тонн коксу на рік[8].

Приватизація

15 травня 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію підприємства[9].

У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України[10].

До початку 1999 року найбільшим пакетом акцій підприємства в розмірі 48,85 % володіло ЗАТ «Інвестиційна компанія „Трудінвест“», засновниками якої виступали 14 фізичних осіб, що були керівниками ВАТ «Запоріжкокс». Надалі, це закрите акціонерне товариство (дві третини статутного фонду) спільно з ВАТ «Запоріжкокс» (третина статутного фонду) створили ВАТ «Торговий дім „Запоріжкокс“», яке охопило 19,88 % акцій заводу.

До початку 2002 року акціями «Запоріжкокс» володіли 16 керівників підприємства і 5 фірм, при цьому 30 % акцій було зосереджено у ВАТ «Запоріжсталь».

Влітку 2012 року, з дозволу Антимонопольного комітету України, контрольний пакет акцій «Запоріжкокс» перейшов у власність голландської «Private Limited Liability Company Metinvest BV» (дочірньої компанії транснаціональної гірничо-металургійної групи «Метінвест»)[11][12].

У 2016 році загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про перетворення форми власності «Публічного акціонерного товариства» у «Приватне акціонерне товариство».

Сучасний стан

52,4 % акцій ПАТ «Запоріжкокс»[13] належить групі «Метінвест» і 42,7 % «Запоріжсталь»[4].

«Запоріжкокс» реалізує програму капітального ремонту коксових батарей № 5 і № 6 потужністю 720 тис. т коксу на рік. Ремонтні роботи проводяться без зупинення виробництва і розраховані на період 2017-2021 рр. Бюджет програми – 250 млн грн[4].

Виробничі та фінансові показники

Обсяг експорту в першому півріччі 2001 року — 51,5 млн ₴ (10,191 млн доларів США).

Об'єм продукції у 2005 році становив 1,8858 млн тонн коксу (5-те місце в Україні — 10,0 %).

2011 рік завод закінчив зі збитками 227,407 млн ₴, 2012 рік — закінчив зі збитками 18,039 млн ₴[14].

У 2013 році завод виробив 1,15 млн тонн коксу[15]

У січні-травні 2015 року завод скоротив виробництво, за цей період було випущено 430 тис. тонн коксу[16].

Об'єми виробництва (кокс валовий)

2012 — 1326 тис. т

2013 —1238 тис. т

2014 — 1207 тис. т

2015 — 823 тис. т[4]

2016 — 880 тис. т[4]

2017 — 895 тис. т[4]

2018 — 894 тис. т[4]

Персонал та зарплатня

Чисельність персоналу — 729 осіб (станом на 31 грудня 2019 р.)[17].

Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 302 тис. грн на рік[4].

Вибух 16 березня 2017 року

16 березня 2017 року на заводі стався вибух, в результаті якого загинули 4 людини[18][19]. Його причиною стало займання парів бензолу під час проведення зварювальних робіт[20].

Додаткова інформація

  • Підприємство було спонсором однойменного міні-футбольного клубу, який виступав у чемпіонаті України впродовж 1998—2002 років.

Примітки

  1. ↑ а б Державна служба статистики України — 1920.
  2. ↑ https://zaporozhcoke.com/informacija-dlja-akcionerov/godovaja-informacija-obshhestva/?lang=ru
  3. ↑ Підприємству «Запоріжкокс» виповнилося 85 років [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // ztv.zp.ua, 19 квітня 2019
  4. ↑ а б в г д е ж и Запоріжкокс - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 21 січня 2020.
  5. ↑ Владимир Писковый. Почему поссорились «Запорожсталь» с «Запорожкоксом» [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели», 18 января 2002
  6. ↑ 11 запорожских заводов написали книгу о том, как пережили войну [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Комментарии: Запорожье» от 30 сентября 2011
  7. ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1981 (вып. 25). М., «Советская энциклопедия», 1981. стр. 31
  8. ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1983 (вып. 27). М., «Советская энциклопедия», 1983. стр.38
  9. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 р. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  10. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  11. ↑ Зоя Гопкало. [1]
  12. ↑ Юрий Божко. [2]
  13. ↑ ПРАТ "ЗАПОРІЖКОКС" :: адреса :: код ЄДРПОУ :: власники :: директор :: судові рішення. opendatabot.com. Вересень 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
  14. ↑ [3]
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 11 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Украина сократила выпуск кокса на 40 % [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] // UAProm
  17. ↑ Звіт про управління за 2019 рік розміщений на вебсайті 30.04.2020 (7z). ПрАТ "ЗАПОРІЖКОКС". Квітень 2020. с. 6. Процитовано 17 лютого 2021.
  18. ↑ Дорошенко, Олег (16 березня 2017). "Запоріжкокс" повідомив про вибух на заводі, в результаті якого загинули чотири особи. «Сьогодні». Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2023.
  19. ↑ Взрыв на «Запорожкоксе»: четверо погибших // 061.ua — Сайт города Запорожья. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  20. ↑ Стала відома причина вибуху на Запоріжкоксі. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).