Розточчя (заповідник)

Природний заповідник «Розточчя»

Категорія МСОП — Ia (Заповідник суворого режиму)
Янівський став
49°57′30″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 49.958333333333° пн. ш. 23.65° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Львівська область Яворівський район
Найближче місто	Львів, Новояворівськ
Водні об'єкти	р. Верещиця, Янівський став
Площа	2084,5 га
Засновано	1984 р.
Керуюча організація	Міністерство освіти України
Об'єкт №:	1133ter-071
Статус:	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО
Розточчя (заповідник) (Львівська область)
Розточчя у Вікісховищі

«Розто́ччя» — природний заповідник в Україні. Розташований у Яворівському районі Львівської області. Заповідник підпорядкований Міністерству освіти і науки України, а його науковим куратором є Національний лісотехнічний університет України^[1]. Площа 2 084,5 га. Створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км.

З 13 липня 2017 року ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи.^[2]

Перший, хто заговорив про необхідність заповідання розточанських лісів, – професор лісового факультету Львівської політехніки Андрій П’ясецький. У 1938 році ініціативу підтримав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Він посприяв тому, що за кошти греко-католицької митрополії викупили 4 тисячі гектарів природних лісів в околицях с. Лозино та смт Івано-Франкове. На їх базі заснували Янівське дослідне надлісництво та науково-дослідну станцію.

У роки гітлерівської окупації від німецької комендатури надійшов наказ зрубати в лісових масивах 24 тис. м3. Щоб урятувати для майбутніх поколінь унікальну розточанську природу, професор Андрій П’ясецький відважився звернутися до краківського управління лісів та довести, що рубати заповідні ліси не можна, бо це призведе до катастрофи.

У Кракові Андрія П’ясецького підтримав професор Гантель, ліси було врятовано. Однак німецька комендатура не вибачила українському вченому такої непокірності. Після чергового доносу до гестапо про те, що надлісничий не виконує наказів окупаційної влади, Андрія П’ясецького заарештували. 27 серпня 1942 року уже хворого на тиф П’ясецького та його тюремних побратимів розстріляли неподалік Янівського цвинтаря. Після загибелі науковця опікуватися долею янівських заповідних лісів продовжував Андрей Шептицький.

У 1945 році був створений Львівський лісотехнічний інститут. Це стало новим етапом у розвитку природоохоронної справи на пасмі Розточчі. Науковці інституту продовжили боротися за збереження лісів Розточчя. Зокрема, у 1974 році, з їхньої ініціативи, на базі янівських лісів був створений заказник «Страдчанський ліс»^[3].

Природний заповідник «Розточчя» було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення «Страдчанський ліс», створеного 1974 року, та заповідного урочища «Королева гора» (1978).

29 червня 2011 року, на 23-й сесії Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», українській частині природного регіону Розточчя надано статус біосферного резервату та внесено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. До складу української частини біосферного резервату, площа якої становить 74 400 га, увійшли природний заповідник «Розточчя» (2084,5 га), Яворівський національний природний парк (7078,6 га), регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя» (19 103 га), орнітологічний заказник «Янівські чаплі» (16 га) та заповідне урочище «Немирів» (276 га)^[4].

Територія заповідника складається з двох ділянок — Верещицького і Ставчанського лісництв.

Контора заповідника розташована поблизу смт Івано-Франкове, у кварталі 42 Ставчанського лісництва, за 35 км від Яворова та 25 км від Львова.

На півночі (Ставчанська ділянка) та сході (Верещицька ділянка) заповідник межує з Яворівським національним природним парком.

Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380–390 м, найбільша — 395 м (Середній Горб), відносна висота над дном долини — 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені. Найвищою відміткою заповідника є гора Гострий Горб (350 м).

Територія заповідника представлена трьома підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водоймищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га (біля смт Івано-Франкове).

Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого річища р. Ставчанки, завдовжки 650–700 м, та обвідне річище Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берега Янівського ставу.

По крайньому південно-східному відрізку вододільної лінії гряди Розточчя проходить Головний європейський вододіл, який на цій ділянці розмежовує басейни Балтійського (Вісла) та Чорного (Дністер) морів.

Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що своєю чергою, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких припадає на літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6 °C, січня — −3 °C і липня — +17,5 °C. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима — м'яка, з частими відлигами.

Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників.

На долю лісових масивів припадає 92 %, а на лучну, болотну і прибережно-водну рослинність лише 8 %.

Серед лісів переважають широколистяні (букові, дубові, грабово-дубові) та хвойно-широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси. Тут зростають високопродуктивні сосново-букові ліси, що поширюються на територію України з Центральної Європи тільки на Розточчі й східніше на її рівнинній частині не зустрічаються.

Великий інтерес становлять унікальні природні угруповання з участю льодовикових реліктів — берези низької, верби лапландської тощо.

Розташування Розточчя на стику 3 флористичних областей — Карпат, Полісся та Поділля — зумовило високу насиченість території різними за походженням та віком видами рослин: ялиці білої, ялівцю звичайного (північно-східна межа поширення); вільхи сірої, фіалки білої (північна); бука лісового, рясту порожнистого (південно-східна) та багна болотного, верби мирзинолистої, журавлини болотної (південна).

У заповіднику налічується 885 видів судинних рослин, 212 — мохоподібних, 65 — лишайників, 20 — синьо-зелених водоростей.

До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин.

У заповіднику зареєстровано 43 види ссавців, 169 — птахів, 17 — земноводних і плазунів, 16 — риб. До Червоної книги України занесено 17 видів тварин.

Серед ссавців поширені сарна європейська, заєць сірий, кабан дикий, лисиця звичайна, куниця лісова, тхір лісовий, ласиця мала, горностай, іноді трапляються олені — благородний і японський, лось звичайний, вовк.

Зрідка трапляється найменша пташка України — золотомушка жовточуба, одним з найцікавіших птахів у період міграції є баклан великий.

Озеро Янівський став відоме як місце відпочинку під час перельотів та зимівлі багатьох видів птахів.

У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів.

1 листопада 2010 року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник видав наказ № 1032 «Про реорганізацію Природного заповідника «Розточчя» при Національному лісотехнічному університеті України», яким передбачалося припинення юридичної особи«Природний заповідник «Розточчя» шляхом її реорганізації у структурний підрозділ Національного лісотехнічного університету України. У разі реалізації цього наказу заповідник втрачав статус юридичної особи, що суперечило Закону України «Про природно-заповідний фонд України»^[5][6].

На думку представників природоохоронної громадськості, реалізація наказу фактично означала ліквідацію заповідника як окремої юридичної особи. Київський еколого-культурний центр та громадська організація «Екоправо-Київ» оскаржили наказ Міністерства освіти і науки України в судовому порядку. За результатами судового розгляду 13 січня 2011 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав наказ протиправним і скасував його^[6].

У квітні 2024 року Національний лісотехнічний університет України звернувся до Міністерства освіти і науки України з пропозицією перепідпорядкувати йому природний заповідник «Розточчя». Міндовкілля виступило проти цієї ініціативи, зазначивши, що вона призведе до втрати заповідником статусу юридичної особи та суперечитиме Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Міністерство також запропонувало передати заповідник до сфери свого управління. Станом на 2026 рік рішення про зміну підпорядкування заповідника не прийнято^[7].

• 
  Розтоцькі стави біля с. Лелехівка
• 
  Заповідник Розточчя
• 
  Дерево у заповіднику Розточчя
• 
  Річка взимку у заповіднику Розточчя
• 
• 
  Заповідник Розточчя навесні
• 
  Заповідник Розточчя навесні
• 
  Заповідник Розточчя восени
• 
  Охоронна табличка у заповіднику Розточчя
• 
  Заповідник Розточчя восени
• 
  Охоронна табличка у заповіднику Розточчя
• 
  Вид заповідника Розточчя
• 
  Охоронна табличка у заповіднику Розточчя
• 
  Розточчя біля с. Лелехівка з висоти
• 
  Фауна заповідника Розточчя
• 
  Герицій корадоподібний у заповіднику

• Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини
• П'ясецький Андрій Левович

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• Природний заповідник «Розточчя»
• Суд заборонив Табачнику закривати заповідник на Львівщині^{[недоступне посилання з липня 2019]}