Маргат

Маргат
35°09′04″ пн. ш. 35°56′57″ сх. д. / 35.151111° пн. ш. 35.949167° сх. д.
Тип	замок і археологічна пам'ятка
Країна	Сирія
Розташування	Marqabd
Засновано	1062
Маргат (Сирія)
Маргат у Вікісховищі

Замок Маргат — другий після замку Крак де Шевальє замок, що належав лицарям-госпітальєрам до 1285 року.

Замок побудований на пагорбі неподалік від узбережжя Середземного моря в теперішній Сирії і входив до тогочасного графства Антіохійського. Площа замку — близько шести гектарів. Має трикутну форму і комплекс оборонних, житлових та господарських споруд. Серед завдань лицарів — госпітальєрів — опікуватись паломниками з Західної Європи і надавати поміч хворим і вагітним паломницям, а також захищати шляхи паломництва на підвладній ділянці. Все це виконував і загін замку Маргат.

Серед споруд замку — оборонні вежі і мури в два ряди, замкова каплиця, шпиталь, кухні, арсенал, кузня, стайні, комори з одягом і харчами, загальні дортуари (спальні), загальна трапезна. Як і замок Крак де Шевальє, госпітальєри перебудовували фортецю Маргат з часом. На відміну від замку Крак де Шевальє, зміцнену фортецю Маргат не наважився брати штурмом навіть сам Саладин.

Під тиском мусульман госпітальєри здали замок 1285 року мамлюкам (мусульманам, що походили від полонених і рабів) в обмін на вільний вихід в порт, аби дістатись до Кіпру. Споруди замку використовували сирійці майже до 1959 року. Потім руїни покинули. На початку XXI століття сюди запросили археологів, будівельників і реставраторів з Західної Європи, аби зберегти рештки замку Маргат, що став спільним культурним надбанням сирійців і європейців.

Серед добре збережених споруд — замкова каплиця. За уставом госпітальєрів — ті приходили на спільну молитву в точно визначений час. Каплиця вибудована в готичному стилі. Під час реставрації фахівці зняли пізній шар тиньку біля вівтаря і знайшли залишки фресок, виконаних західноєвропейським художником. Здивування викликав сюжет: поряд з вівтарем (а не західній стіні) художник розмістив сцени пекла. На збережених частинах потьмянілих фресок можна роздивитись гілки сухого дерева з повішеними грішниками. Кожного з них катують по його земним справам. Серед грішників — особа, очі якої виїдають змії — тогочасна алегорія покарання жадоби.

Госпітальєри — це воїни, що жили за чернечим уставом. Звідси спільні молитви, спільні трапези, спільні спальні. Вони (як ченці) надавали притулок паломникам, готували для них їжу і навіть простий одяг. В замку створили шпиталь, де хворих оглядали лікарі, що зналися на дослідженнях ран, сечі, пологах. Для паломниць-породіль відводили окремі ліжка, а для дітей, народжених під час паломництва — ліжка або колиски.

Загальні трапези були для госпітальєрів традицією і сталим законом. М'ясні страви не заборонялись. Більшу увагу приділяли тому, щоб їжа була для всіх однаковою. В льохах під залою їдальні археологи знайшли піфоси (уламки) для зберігання оливкової олії і вина. Слабкоалкогольне вино не заборонялося, таким вином радили запивати м'ясні та інші страви. Глеки з вином піднімали в їдальню через отвір у підлозі прямо з підвалу (отвір у підлозі над підвалом знайшли археологи). У статуті знайшли рядки: «Всі брати, включаючи бейліфів та інших, повинні збиратись на загальним столом. Жоден зі здорових братів, хоч бейліф, хоч хто інший, не має права приймати їжу у власних покоях без відповідного дозволу на те. Їжа в закладі має бути загальною для усіх, як і напої. Ні бейліф, ні хто інший не повинен мати їжу кращу за ту, ніж у інших, хто сидить за загальним столом ні до, ні опісля, якщо її не буде для всього товариства.»

Але ранги були.

• Лицарями ставали особи шляхетного походження (перший ранг).
• Молодша дружина — другий ранг.
• Туркополи (місцеві християни чи мусульмани — найманці) — третій ранг. У війську госпітальєрів — це легка кавалерія і загін розвідки. Це збільшувало кількість вояків-госпітальєрів і робили їх більш чисельними і боєздатними. Показова бідність госпітальєрів не заважала їм бути одними з найбільших феодальних власників в Західній Європі. Госпітальєрам належали землі, фортеці, острови в Середземному морі, човни, значні грошові кошти. Вояки в гарнізонах постійно тренувалися до боїв, а їх обладунки були одними з найкращих на той час.

Податки виплачували і місцеві мешканці чотирьох християнських князівств Святої землі. Серед них — і сектанти мусульмани-асасіни, які сплачували податки госпітальєрам замку Маргат. Формально асасіни мали власну автономію і володіли навіть дванадцятьма власними замками, менш досконалими за замки Маргат чи Крак де Шевальє. Не дивно, що ці замки справили велике враження на короля Англії Едуарда I Довгоногого .

• 
  Вхід у фортецю
• 
  Цитадель
• 
  Двір замку
• 
  Залишки вежі

• Госпітальєри
• Хрестові походи
• Лицарство
• Мальтійський орден
• Список замків Англії

• Орден Госпітальєрів (короткий нарис), 1 [Архівовано 3 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Орден Госпітальєрів (короткий нарис), 2 [Архівовано 3 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Орден Госпітальєрів (короткий нарис), 3 [Архівовано 3 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Андреев А. Р., Захаров В. А., Настенко И. А. История Мальтийского ордена. XI—XX века. — М.: SPSL — «Русская панорама», 1999. — 464 с. [Архівовано 3 липня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Воїни милосердя^{[недоступне посилання з червня 2019]}