YaChudo

Заларі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.


Заларі
рос. Залари Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
Координати 53°33′30″ пн. ш. 102°30′23″ сх. д. / 53.558333333333° пн. ш. 102.50638888889° сх. д.
Країна
АдмінодиницяQ4185135?[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1704 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа24,2 км²[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення11 945 осіб (1959)[4],
10 531 осіб (1970)[5],
10 747 осіб (1979)[6],
10 693 осіб (1989)[7],
10 041 осіб (2002)[8],
10 267 осіб (2009)[9],
9600 осіб (2010)[10],
9590 осіб (2011)[11],
9581 осіб (2012)[11],
9436 осіб (2013)[12],
9397 осіб (2014)[13],
9466 осіб (2015)[14],
9549 осіб (2016)[15],
9576 осіб (2017)[16],
9879 осіб (2021)[17],
9954 осіб (2025)[18]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код39552 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс666320, 666321, 666322 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames2012702
OSM ↑5718696 ·R (Q4185135)
Офіційний сайтzalari.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Заларі. Карта розташування: Росія
Заларі
Заларі
Заларі (Росія)
Мапа

Заларі (від бур. Залар — вільний) — робоче селище, адміністративний центр Заларинського району Іркутської області.[19]

Легенда походження назви

За одною з легенд в основі назви Заларі лежить бурятське слово алар, одне із значень якого «лісовий гай, лісок серед степу», тобто «селище, що знаходиться по дорозі за Алар'ю».[20]

Але насправді назва походить від річки Заларі,— притоки річки Унгі (притока Ангари), на якій засноване поселення, оскільки гідронім первинний. Своєю чергою назва річки, ймовірно, походить від бурятського слова залар, у перекладі вільний (від вантажу), без нічого.

Географія

Селище розташоване більшою частиною на лівому, північному, березі річки Заларі, що впадає в Унгінську затоку Братського водосховища на півдні Балаганських степів. Північно-східну околицю селища огинає федеральна автомагістраль «Сибір», по якій 210 км на південний схід до обласного центру міста Іркутська. На південь, в межах селища, паралельно автомагістралі «Сибір» проходить Транссибірська магістраль та розташовується залізнична станція Заларі.

Іркутськ-45

Південніше селища Заларі знаходиться «Об'єкт 644», або «Іркутськ-45» (в/ч 39995) — одна з центральних баз зберігання ядерної зброї[21] 12-го головного управління МО РФ[22]

Примітки

  1. ↑ а б OKTMO 179/2016 — 2016.
  2. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  3. ↑ http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst25/DBInet.cgi?pl=8006001
  4. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  5. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  6. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  7. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
  8. ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
  9. ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
  10. ↑ http://195.46.100.221/vpn2010/DocLib/totals-vpn2010-2.pdf
  11. ↑ а б http://www.irkobl.ru/sites/economy/Anticorrup_ekspertiza/statistika.doc — Иркутск: 2012. — 81 с.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
  13. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  14. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  15. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
  17. ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года (по состоянию на 1 октября 2021 года) — Росстат.
  18. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года — Москва: Росстат, 2025.
  19. ↑ Реестр административно-территориальных образований Иркутской области. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  20. ↑ Поспелов, Евгений Михайлович. Географические названия России: топонимический словарь. — Москва : АСТ; Астрель, 2008. — С. 191. — ISBN 978-5-17-054966-5.
  21. ↑ Воинская часть 39995 город Иркутск. voinskaya-chast.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 14 жовтня 2024.
  22. ↑ Іркутськ-45. Процитовано 14 жовтня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).