YaChudo

Закоханий чорт

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Закоханий чорт
Жанрмістично-гумористичне оповідання
АвторОлекси Стороженка
Моваукраїнська
Опубліковано1861[1]

Закоханий чорт — містично-гумористичне оповідання українського письменника Олекси Стороженка.

Сюжет оповідає історію відьми, у яку був закоханий чорт, але козак з допомогою монаха-пустельника зумів врятувати її душу і зрештою одружитися з нею, а чорта примусив 5 років бути його конем.

Оповідання увійшло до фільму «Пропала грамота» (1972) як одна з його сюжетних ліній.

Зміст

Твір побудований як оповідання в оповіданні, з кількома рівнями розповіді. Головний оповідач, військовик, під час короткої відпустки в рідному Харкові зустрічає старого бандуриста. Той переповідає історію, що нібито сталася з його дідом — запорожцем Кирилом Келепом.

Події історії відбуваються за сто років до того. Молодий козак-характерник Кирило мандрує степом, щоб знайти собі нового коня замість того, якого нещодавно втратив у бою. Заблукавши уночі в лісі, він задрімав під кущем, став свідком розмови між чортом Трутиком і прекрасною відьмою Одаркою. Чорт, в образі красеня-козака, благав Одарку стати його дружиною, вона довго відмовляла йому, а потім погодилась належати йому 10 років, якщо він виконає її бажання. Трутик попросив, щоб його угоду з Одаркою засвідчив Кирило, бо «нема найчистішої душі, як у тих гаспидових синів (тобто запорожців); вони живуть по писанію: не водяться з жінками, б'ються з бусурманом і боронять віру православну». Після цього відьма назвала своє бажання — спасіння її душі. Чорт вважав це неможливим, хоч Одарка й наполягала, що стала відьмою не зі своєї волі. Однак Кирило переконав чорта, що все можливо, бо Бог прощає кожного, хто кається. Чорт запропонував за 10 років відвезти Одарку до пустельника у Святих Горах, який зможе відмолити її грішну душу. А Кирило, закохавшись в Одарку, переконав чорта зробити це зараз, а не за 10 років, бо «за десять літ або відьма дуба дасть, або пустельника Господь до себе прийме».

Одарка розповіла Кирилові, як стала відьмою. Її мати, зраджена коханим, стала відьмою заради помсти і звела зі світу нову дружину свого колишнього коханого, який потім і сам загинув. Донька підгледіла, як матір варила зілля, і та закинула її на мітлу й увезла із собою на шабаш на Лису гору. Там Одарка вперше зустріла Трутика.

Разом із чортом, який обернувся на коня, і Одаркою, що перетворилась на хортицю, Кирило вирушає до пустельника. Той наказує дівчині провести п'ять років у монастирі, а Кирилові — повернутися на Січ і служити там стільки ж. На прощання пустельник дарує кипарисний хрестик, який робить Трутика покірним конем: «Тепер, — каже, — він у тебе, як наймит, як крепак: що звелиш, то й робитиме!»

Минуло п'ять років. Кирило став кошовим отаманом, а чорт у подобі коня допомагав йому в боях. Повернувшись до пустельника, Кирило дізнався, що Одарка очистилася, й вони повінчалися. Коли Кирило відпустив Трутика, чорт перекинувся на ворона, але його одразу розірвало гайвороння — інші чорти, що помстилися йому за порятунок душі Одарки.

Кирило й Одарка жили щасливо, мали двох дітей.

Таку історію розповів старий бандурист, а оповідач його зацікавлено слухав.

Стиль і тематика

Легендарно-фантастичне оповідання «Закоханий чорт» позначене певним наслідуванням романтичної манери молодого Миколи Гоголя. Типологічна схожість цього твору з оповіданнями з «Вечорів на хуторі біля Диканьки» виявляється в тому, що сюжет побудований на демонологічному матеріалі, реальне химерно переплітається із фантастичним, щедро використані образи народної гумористичної культури, а також неординарно подані художні подробиці, мова твору барвиста. Як і Гоголь, Стороженко прагнув створити поетичний образ України, овіяної повір'ями, легендами, піснями.

Впливи

Сюжетна лінія Одарки, яка «не з своєї волі стала відьмою», увійшла до українського комедійного фільму «Пропала грамота» (1972). Сценарій для фільму написав Іван Драч, вплівши цю сюжетну лінію в загальну канву оповідання Миколи Гоголя «Запропаща грамота».

Оповідання у скороченому вигляді увійшло до збірки «Змієві вали. Антологія української фантастики XIX—XXI століть», ставши найдавнішим україномовним твором у книзі. Упорядником антології був письменник Володимир Аренєв[1].

Примітки

  1. ↑ а б Змієві вали. Антологія української фантастики XIX-XXI століть / Упорядник Володимир Аренєв. — {fhrsd : Vivat, 2024. — С. 42-71. — (Серія «Боривітер») — ISBN 978-617-17-0584-5.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).