YaChudo

Закон діючих мас

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Закон діючих мас
Галузь наукиХімічна кінетика Редагувати інформацію у Вікіданих
ВідкривCato Maximilian Guldbergd і Peter Waaged Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік відкриття1864[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Закон діючих мас у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зако́н ді́ючих мас (рос. закон действующих масс; англ. mass action law; нім. Massenwirkungsgesetz n) —

1) У хімічній термодинаміці: для реакції

∑ i ν i A i = 0 , {\displaystyle \sum _{i}\nu _{i}{\text{A}}_{i}=0,\,}

де A i {\displaystyle A_{i}}  — символи хімічних речовин, що беруть участь у реакції, ν i {\displaystyle \nu _{i}}  — стехіометричні коефіцієнти, концентрації (активності) реагентів c i {\displaystyle c_{i}} у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність

∏ i c i ν i = K c ( P , T ) , {\displaystyle \prod _{i}c_{i}^{\nu _{i}}=K_{c}(P,T),}

де K c {\displaystyle K_{c}}  — константа хімічної рівноваги.

Наприклад, при хімічній реакції з вихідними реагентами A та B і продуктами реакції С та D:

aA + bB = cC + dD, закон діючих мас записується ( k 1 {\displaystyle k_{1}}  — константа швидкості прямої реакції, k 2 {\displaystyle k_{2}}  — константа швидкості зворотної реакції):

w 1 = k 1 C A a C B b {\displaystyle w_{1}=k_{1}C_{A}^{a}C_{B}^{b}}

w 2 = k 2 C C c C D d {\displaystyle w_{2}=k_{2}C_{C}^{c}C_{D}^{d}}

В умовах рівноваги ( w 1 = w 2 {\displaystyle w_{1}=w_{2}} ):

k 1 k 2 = C C c C D d C A a C B b = K c {\displaystyle {\frac {k_{1}}{k_{2}}}={\frac {C_{C}^{c}C_{D}^{d}}{C_{A}^{a}C_{B}^{b}}}=K_{c}} .

2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність збігається з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції:

R = γ ∏ c i ν i {\displaystyle R=\gamma \prod c_{i}^{\nu _{i}}} ,

де γ {\displaystyle \gamma }  — коефіцієнт пропорційності.

Закон діючих мас встановили Като Максиміліан Гульдберґ і Петер Вааґе в 1860—1870 роках.

Теорія

У стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гіббса повинна мати мінімальне значення, тому

∂ Φ ∂ N 1 + ∂ Φ ∂ N 2 ∂ N 2 ∂ N 1 + … = 0 {\displaystyle {\frac {\partial \Phi }{\partial N_{1}}}+{\frac {\partial \Phi }{\partial N_{2}}}{\frac {\partial N_{2}}{\partial N_{1}}}+\ldots =0} .

Виходячи з рівнянь реакції

∂ N i ∂ N 1 = ν i ν 1 {\displaystyle {\frac {\partial N_{i}}{\partial N_{1}}}={\frac {\nu _{i}}{\nu _{1}}}} ,

а тому

∑ i μ i ν i = 0 , {\displaystyle \sum _{i}\mu _{i}\nu _{i}=0,\,}

де μ i {\displaystyle \mu _{i}}  — хімічний потенціал i-го реагента. Це рівняння є загальною формою запису закону, часткову форму якого можна отримати, виразивши хімічні потенціали через концентрації.

μ i = k B T ln ⁡ P i + χ i ( T ) , {\displaystyle \mu _{i}=k_{B}T\,\ln P_{i}+\chi _{i}(T),} ,

де P i {\displaystyle P_{i}}  — парціальний тиск, а χ ( T ) {\displaystyle \chi (T)}  — певна функція від температури. Парціальні тиски кожної з речовин, що беруть участь у реакції, пропорційні їхнім концентраціям. Після нескладних перетворень можна отримати

∏ c i ν i = P − ∑ i ν i e ∑ i ν i χ i / k B T = K c ( P , T ) {\displaystyle \prod c_{i}^{\nu _{i}}=P^{-\sum _{i}\nu _{i}}e^{\sum _{i}\nu _{i}\chi _{i}/k_{B}T}=K_{c}(P,T)} .

Стала хімічної рівноваги не залежить від початкової концентрації реагентів, а визначається лише тиском і температурою.

Див. також

Література

Посилання

Примітки

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).