YaChudo

Завидче

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

село Завидче
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Лопатинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46120070090027705 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1771
Населення 396
Площа 1,456 км²
Густота населення 271,98 осіб/км²
Поштовий індекс 80233[1]
Телефонний код +380 3255[2]
Географічні дані
Географічні координати 50°17′43″ пн. ш. 24°56′2″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 24.93389° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Водойми Лошівка
Місцева влада
Адреса ради 80261, Львівська обл.,Шептицький район, селище Лопатин, вул. Центральна, буд. 15А
Карта
Завидче. Карта розташування: Україна
Завидче
Завидче
Завидче. Карта розташування: Львівська область
Завидче
Завидче
Мапа
Мапа

Зави́дче — село в Україні, у Лопатинській селищній громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 396 осіб.

Історія

Присілок Брандисівка заснований між 1787 і 1820 роками при співвласниках села Завидче Яні та Розалії Брандисах, належав до громади Завидче, яка належала до однойменної домінії, циркулу Броди (від 1789 року — Золочів), Королівства Галичини та Володимирії[3].

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Щуровичі в Радехівському повіті Тернопільського воєводства[4].   

На 1 січня 1939 року село належало до Радехівського повіту Тернопільського воєводства, в селі мешкало 1100 осіб, з них 920 українців-греко-католиків, 110 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 євреїв[5].

18 березня 1949 року у присілку Бриндасівка загинув Шарко Антін Левкович (псевдо — «Гірка»; 1922, с. Трійця — 18 березня 1949, с. Завидче) — зв'язковий референтури СБ Лопатинського районного проводу ОУН, тіло забране до Лопатина, місце поховання не відоме. Відзначений Срібним хрест бойової заслуги 2 класу (23.10.1948) за героїчну поведінку під час бою біля с. Яструбичі Шептицького району[6][7].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Лопатинської селищної територіальної громади[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Радехівського району, село увійшло до складу новоствореного Червоноградського (від 2024 р.-— Шептицького) району[9].  

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 395 99.75%
білоруська 1 0.25%
Усього 396 100%

Відомі уродженці

Примітки

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 серпня 2022.
  2. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 серпня 2022.
  3. ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів / відп. ред. П. Захарчишина; склали: П. Пироженко, В. Сіверська. — Київ : Наукова думка, 1965. — С. 40, 345.
  4. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu radziechowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 569. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 64.
  6. ↑ Літопис УПА. Нова серія. Том 12: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 1 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 267, 324, 320, 329, 343, 359, 398. — ISBN 978-966-2105-09-4.
  7. ↑ Літопис УПА. Нова серія. Том 13: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 2 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. В'ятрович, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 965, 983. — ISBN 978-966-2105-13-1.
  8. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).