YaChudo

Забудь-річка (роман)

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

«Забудь-річка»
Палітурка українського видання
АвторБрати Капранови
Дизайн обкладинкиВіктор Бариба
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
СеріяЧитацький клуб
Жанрроман
ВидавництвоУкраїна — Нора-Друк
Видано2016
Тип носіядрук (оправа)
Сторінок544
Тираж5 000
ISBN978-966-8659-77-5
Зовнішні відеофайли
Брати Капранови презентують власний роман від Голос свободи Радіо
Сюди перенаправляється запит .

«Забудь-річка» — роман українських письменників братів Капранових; опублікований в Україні 2016 року у видавництві «Нора-Друк»[1]. Роман розповідає про розслідування родинної історії трьох людей. Книжка увійшла у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016[2], а згодом і у короткий[3].

Опис

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні[1].

Історія написання

Ідеєю роману автори завдячують своїм дідам, один з яких червоноармієць, а інший  — «ворог народу»[4]. Вперше автори про роман почали думати 2010 року, а за написання вже взялися 2012 року[5]. Загалом книга писалася протягом 4-ох років[6], більшість часу зайняла робота з історичними джерелами, автори вивчали спогади бійців УПА, німецької армії, Червоної армії, в'язнів радянських таборів, а також дослідження підпільного руху 30-х та 40-х років, довоєнної Галичини[7]. Перші нариси роману були створені 22 березня 2012 року, загалом редагування у Word`і зайняло 3110 години, або, якщо рахувати 40-годинний робочий тиждень, майже 78 тижнів, тобто 19 місяців[8]. Назва книги походить з української міфології, за уявленнями людей між нашим світом і потойбіччям протікає річка, пролітаючи яку душа після смерті людини забуває все[4][9].

Книгу представили 21 березня 2016 року[5], після чого розпочався всеукраїнський тур презентації книги райцентрами України[4].

Відгуки

Член журі Книга року Бі-Бі-Сі Світлана Пиркало написала, що «серед безперечних переваг книги — її географія... тут і Росія, і Захід України, і Німеччина та табори, але головне — приморський Очаків Миколаївської області, де і починається, і фактично завершується сюжет, і який виразно постає частиною української ойкумени. Серед недоліків книги — строкатість мов, діалектів і деталей, зрозумілих без пояснень письменникам і прошарку української інтелігенції покоління, яке застало СРСР, але які вже варто пояснити молодшим поколінням чи людям, які могли б це читати в теоретичному перекладі»[10].

Видання

Примітки

  1. ↑ а б Брати Капранови. Забудь-річка. Нора-Друк. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  2. ↑ ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  3. ↑ ВВС Україна оголосила короткі списки премій Книга року ВВС-2016 та Дитяча Книга року ВВС-2016. Українська служба BBC. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  4. ↑ а б в Олександр Трохимчук (10 жовтня 2016). Куди тече «Забудь-річка». Укрінформ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  5. ↑ а б Брати Капранови: Як загатити Забудь-річку? Розпитайте діда про пращурів. ZIK. 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  6. ↑ Яр Левчук (24 травня 2016). «Забудь-річка» Братів Капранових: як стирання пам’яті губить націю. Друг читача. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  7. ↑ В'ячеслав Шрамович (26 листопада 2016). Брати Капранови: наші діди воювали у різних арміях, то чиї ми онуки?. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  8. ↑ Брати Капранови (21 березня 2016). Пост Братів Капранових на їхній сторінці у Фейсбуці. Facebook. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Каріна Попова (14 квітня 2016). «Забудь-річка» від братів Капранових: спроба розібратися в історії. Національний університет «Острозька академія». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  10. ↑ Світлана Пиркало (2 листопада 2016). Забудь-річка: 500 сторінок драматичних людських доль. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

Посилання

  • Брати Капранови. Забудь-річка. Нора-Друк. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).