YaChudo

Забойки

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

село Забойки
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040390060012479 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1754
Населення 808
Територія 1.880 км²
Густота населення 429,79 осіб/км²
Поштовий індекс 47721
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°31′49″ пн. ш. 25°27′14″ сх. д. / 49.53028° пн. ш. 25.45389° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
320 м
Водойми Руда
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Великий Ходачків
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Підгороднє, вул Зелена, буд. 2
Карта
Забойки. Карта розташування: Україна
Забойки
Забойки
Забойки. Карта розташування: Тернопільська область
Забойки
Забойки
Мапа
Мапа

CMNS: Забойки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кермек у Забойках

Забо́йки — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

До 2018 підпорядковане Почапинській сільській раді. Населення — 825 осіб (2023)[1]. Розташоване на річці Руда, притоці Серету, в центрі району.

Історія

Відоме з першої половини XVII століття.

1944 внаслідок військових дій 30 % будівель було спалено. У 1945 році було поселено частину мешканців депортованих із с. Стібно, яке опинились складі Польської Народної Республіки.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгороднянської сільської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[3].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610940, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 983 особи, з яких 456 чоловіків та 527 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 808 осіб[7]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[8].

Пам'ятки

Є церкви:

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку.

Насипана символічна могила односельцям, полеглим у Визвольних змаганнях (1992).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

Працювали

Галерея

Примітки

  1. ↑ ЗВІТ старости Забойківського старостинського округу Підгороднянської сільської ради за 2023 рік
  2. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  5. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Заплітний Дмитро Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
  10. ↑ Капчур Андрій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Джерела

  • Уніят В.-Карпович Забойки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 378—379. — ISBN 978-966-457-246-7.
  • Уніят В. Забойки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 588. — ISBN 966-528-197-6.
  • Забойки [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина: Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 379—380.
  • Христовий виноградник отця Ореста [Текст]: [про пароха сіл Нижній і Верхній Івачів — священника УГКЦ, редактора і педагога отця Ореста Глубіша] / Б. Новосядлий // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 25 (19 черв.). — С. 3 : фот.
  • Zabójki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 193. (пол.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).