YaChudo

Жул Маро

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Жул Маро
ПсевдоJul' Maroh і Djou Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 вересня 1985[1][2][3] (41 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ланс[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник коміксів, активіст, письменник, ілюстратор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтворче та професійне письмоd[5], ілюструванняd[5] і комікс[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[6][5][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCollectif des créatrices de bande dessinée contre le sexismed[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2010 — тепер. час
Magnum opusСиній — найтепліший колір Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Angoulême International Comics Festival Prize Awarded by the Audienced (2011)

Q137802529? (2010)

IMDbID 4932043 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтjulmaroh.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Жул Маро (фр. Jul Maroh; раніше Жулі Маро (фр. Julie Maroh); фр.: [maʁo]; 1985 року народження) ― французька письменниця та ілюстраторка графічних романів, авторка книги «Синій ― найтепліший колір» (Le bleu est une couleur chaude) про лесбійок, адаптованої Абделатіфом Кешишем до фільму «Життя Адель».[9][10]

Біографія

Маро походить з Північної Франції. Здобувши ступінь бакалавра прикладного мистецтва в ESAAT у Рубе, вона продовжила навчання у Брюсселі, де прожила вісім років. Там вона отримала два дипломи: «Візуальне мистецтво (варіант коміксів)» у інституті Сент-Люк та з літографії/гравюри в Академії королівських мистецтв Брюсселя.[11]

Вона почала писати «Синій — найтепліший колір» у 19 років, і їй знадобилося п'ять років, щоб завершити його. Робота спочатку була опублікована компанією Glénat у 2010 році та отримала приз на Міжнародному фестивалі коміксів Ангулем 2011 року.[12] Він був адаптований у фільмі Абделатіфом Кешишем під назвою «Життя Адель» (Золота пальмова гілка на Каннському кінофестивалі 2013 року).[9]

Маро відкрита лесбійка і небінарна особа.[13]

Праці

  • Синій ― найтепліший колір[14] (Le bleu est une couleur chaude), Arsenal Pulp Press, 2013 ―ISBN 978-1551525143.
  • Скандалон (2013)
  • Брамс (2015)
  • Боді Музика (2017), «гірко-солодкий графічний роман про складності кохання»[15]
  • Ти приніс мені океан (2020)[16]

Примітки

  1. ↑ BD Gest'
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Babelio — 2007.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #104461482X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ https://bdegalite.org/creatrices/
  9. ↑ а б Scott, A.O. (24 жовтня 2013). For a While, Her Life Is Yours. The New York Times. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
  10. ↑ Sciolino, Elaine (5 червня 2013). Darling of Cannes Now at Center of Storm. The New York Times. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
  11. ↑ Page consacrée à Julie Maroh sur le site de la Fédération Wallonie-Bruxelles. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
  12. ↑ Bdangoulme.com [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.]
  13. ↑ M, Julie. Journée internationale de la visibilité trans | Cœurs-forêts (fr-FR) . Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
  14. ↑ Arsenal Pulp Press. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  15. ↑ 'Corps sonores': le nouvel hymne à l'amour de Julie Maroh. France Télévisions. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 11 серпня 2021.
  16. ↑ Polo, Susana (8 травня 2020). Aquaman's sidekick gets a coming-out story from the creator of Blue Is the Warmest Color. Polygon. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).