Жульєн Дюпре

Жульєн Дюпре
Жульєн Дюпре
Julien Dupré
	фотопортрет художника
При народженні	Julien Dupré
Народження	19 березня 1851; Париж
Смерть	3 квітня 1910 (59 років)
	Париж
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Dupréd
Національність	Франція
Країна	Франція
Жанр	побутовий жанр, анімалістичний жанр
Навчання	Париж
Вчитель	Isidore Pilsd і Henri Lehmannd
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1875—1909
Відомі учні	Charles Roslind
Твори	The white cowd, Q17492423? і Q17492927?
У шлюбі з	Marie Laugéed
Діти	Thérèse Marthe Françoise Cotard-Dupréd
Роботи в колекції	Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей образотворчих мистецтв, University of Kentucky Art Museumd, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Музей д'Орсе, San Diego Museum of Artd, Syracuse University Art Museumd, Elisabeth Weeshuis Museumd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Musée des Beaux-Arts de Carcassonned, Редінзький громадський музейd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Huntington Museum of Artd, Chimei Museumd, Grohmann Museumd, Singer Larend, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Yamanashi Prefectural Museum of Artd, Niigata Prefectural Museum of Modern Artd, Museum Baron Martind і Музей Соумаяd
Нагороди
	Жульєн Дюпре у Вікісховищі

Жульєн Дюпре (фр. Julien Dupré 19 березня 1851, Париж — 3 квітня 1910, Париж) — французький художник, реаліст, розробляв сільську тематику та анімалістичний жанр.

Життєпис

Народився в Парижі. Син Полін Бульє та ювеліра Жана Дюпре. Юнаком почав працювати в крамниці мережива, а надалі планував працювати у бізнес-справі батька.

Зміна планів

Плани молодика родини змінила франко-прусська війна (1870—1871). Війну розпочали політики Франції, але перемогу вибороли пруссаки. Париж був у облозі і 1871 року родина Дюпре зачинила крамницю через припинення продажів. У молодика вивільнився час і він почав відвідувати вечірні уроки у паризькій Школі декоративних мистецтв. Його вчителі у школі Ісідор Пілз (1813—1875) та Анрі Леманн (1814—1882).

Навчання продовжив в Пікардії в майстерні художника-натураліста Дезіре Франсуа Дюже (1823—1896). Пізніше він узяв шлюб з донькою майстра. Згодом зацікавився реалізмом і сільською тематикою.

Чиновник від мистецтва

До мистецтва Жульєн Дюпре ставився як до чиновницької кар'єри: ця художня галузь у Франції давно сформувалась як чергова чиновницька галузь з власним департаментом (академія мистецтв), полем діяльності (виставки в Паризькому Салоні) і державними нагородами, якщо художник демонстрував відданість до політичного режиму і ретельно обслуговував або політиків, або черговий політичний режим. Жульєн Дюпре стає черговим чиновником від живопису, постійно, практично до власної смерті виставляє картини в Паризькому Салоні, не хапає зірок з неба й не шукає нових шляхів у живописі, роками чекає державних нагород.

Його мало зачіпали політичні новини і бурхливе соціальне життя країни у другій половині XIX ст. Він добре ставився до творчості Франсуа Мілле та Жуля Бретона, але бере від них лише поверхневість сюжетів і пише їх фахово, але з холодним серцем стороннього і чужого до селян спостерігача. З картини в картину у нього переходила одна й та ж молоденька модель-селянка у синьому фартусі. Раз від разу він заміняв хіба що її позу та колір хустки на голові. Жульєн Дюпре практично художник однієї теми (сільські літні теми-сюжети), котру експлуатував роками. В житті покинутих богом і політиками Франції селян Жульєн Дюпре не побачив (чи не захотів бачити) ні гіркоти стану, ні драм, ні безперспективності, як то було в творах Франсуа Мілле, Джованні Сегантіні, у картинах Вінсента ван Гога.

Він отримав орден Почесного легіону у 1892 році.

Помер у Парижі 1910 року.