Жузеп Клара
| Жузеп Клара | |
|---|---|
ісп. Josep Clarà i Ayats  | |
 | |
| Ім'я при народженні | Жузеп Клара́-і-Аятс' |
| Народився | 16 грудня 1878 Улот |
| Помер | 4 листопада 1958 (79 років) Барселона |
| Поховання | Монтжуїкський цвинтар |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Escola d'Art i Superior de Disseny d'Olotd і Школа красних мистецтвd |
| Відомі учні | Miquel Blay i Fàbregasd |
| Знання мов | каталанська, іспанська[1] і французька |
| Членство | Reial Acadèmia Catalana de Belles Arts de Sant Jordid і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо |
| Magnum opus | La deessa (Josep Clarà)d |
| Посада | Q110713737? і Académico de la Real Academia de Bellas Artes de San Fernandod[2] |
| Брати, сестри | Juan Clarad[3] і Lluís Clarà i Ayatsd |
Жузеп Клара́-і-Аятс (кат. Josep Clarà i Ayats; 16 грудня 1878, Улот — 4 листопада 1958, Барселона) — іспанський (каталонський) скульптор.
Біографія
Навчався малюванню з Жузепом Бергою в Улоті і скульптурі у Тулузькій школі витончених мистецтв. У 1900 році поїхав у Париж, де зазнав впливу Огюста Родена і Антуана Бурделя і подружився з Іседорою Дункан. У 1906 році відвідав Лондон і Рим, де познайомився мармурами Парфенона і творами Мікеланджело. Зазнавши впливу Еухеніо д'Орса та Арістада Майоля, став одним із лідерів культурного руху новесентизм.
У 1925 році удостоєний головного призу (гран-прі) Всесвітньої виставки в Парижі за модель «Пам'ятника каталонським добровольцям». У 1929 році нагороджений медаллю пошани на Всесвітній виставці в Барселоні за скульптуру «Відпочинок», і головним призом на Іспано-американському бієнале в 1954 році за скульптуру «Помона». Подорожував Сполученими Штатами і Грецією, а в 1932 році зрештою оселився в Барселоні, де продовжував працювати після громадянської війни в Іспанії і отримав декілька офіційних замовлень.
Після смерті, його будинок і майстерня в Барселоні в районі Трес Торрес були перетворені в музей. Однак, у 2000 році, його твори були переміщені до Національного музею мистецтва Каталонії (зберігаються частково в Барселоні і частково в Улоті, у місці, де він народився).
Посилання
- Біографія на сайті мерії Барселони (англ.)
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.realacademiabellasartessanfernando.com/assets/docs/academicos/relacion_general_de_academicos.pdf
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).