Жорж Ебер

Жорж Ебер
фр. Georges Hébert
Народився	27 квітня 1875[1][2]  V округ Парижа, Париж[2]
Помер	2 серпня 1957[1][2] (82 роки)  Туржевіль[2]
Країна	Франція
Діяльність	офіцер ВМФ, вихователь, спортивний педагог
Alma mater	Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd
Знання мов	французька[3]
Заклад	École des fusiliers marins de Lorientd і Q28496122?
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	капітан 3-го рангу
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жорж Ебер (фр. Georges Hébert; 27 квітня 1875 — 2 серпня 1957) — військово-морський офіцер, інструктор фізичної культури у французькій армії, теоретик і практик. Він розробив систему фізичного навчання і тренування la méthode naturelle (з фр. — «природний метод»), яка об'єднує розвиток фізичних навичок і тренування морально-вольових якостей.

Метод Ебера включав ряд різних запозичень:

• Роботу його попередника Франсіско Амороса, який опублікував в 1847 році «Нове повне керівництво з фізичного виховання, гімнастики і моралі» і яке охоплює весь спектр практичних рухових навичок
• Роботи викладача німецько-прусської гімнастики Фрідріха Людвіга Яна, який також, ймовірно, вплинув на ранню фізичну підготовку Корпусу морської піхоти США.
• Класичні уявлення про людське тіло в греко-римській скульптурі і ідеали давньогрецької гімназії
• Вплив Жоржа Демені (1850—1917), французького винахідника, хронофотографа, режисера і гімнаста, який підкреслив прогресивність і масштабованість тренування.

Ебер був одним з перших ідеологів паркуру, або смуг перешкод. Така форма фізичної культури є стандартом в багатьох арміях. Вона привела до розвитку цивільних змагань на природі, що включають гімнастичні колоди, сходи, мотузкові траси, а також фітнес-стежок (оздоровчих стежок) і мотузкових курсів.

• Етапи розвитку теорії і методики фізичного виховання [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.]