YaChudo

Жорж Воленскі

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Жорж Воленскі
фр. Georges Wolinski Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженніфр. Georges David Wolinski[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження29 червня 1934[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Туніс, Французький протекторат у Тунісі[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 січня 2015[3][4][…] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 XI округ Парижа, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняТуніський ліцей Карноd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькарикатурист, журналіст, художник, письменник, художник коміксів Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникЮманіте, Шарлі Ебдо і Paris Match Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMaryse Wolinskid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиElsa Wolinskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекції
Королівські музеї витончених мистецтв[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Award Gato Perichd (1998)

гран-прі міста Ангулемd (2005)

victim of terrorismd (1 вересня 2015)

Автограф
CMNS: Жорж Воленскі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жорж Давід Воленскі (також Волинскі, фр. Georges David Wolinski [vɔlɛski]; 28 1934, Туніс — 7 січня 2015, Париж) — французький карикатурист, автор коміксів. Співробітник паризького сатиричного журналу «Charlie Hebdo».

Біографія

Народився в єврейській родині у місті Туніс. Родина матері, Лоли Бембарон, походила з Італії; батько, Зігфрід Волинскі, народився в Польщі. Батько був убитий 1936 року[10], після чого родина емігрувала до Франції.

Жорж Воленскі закінчив середню школу в місті Франція. Вперше його робота була опублікована 1958 року журналі «Rustica»[11]. Після того як 1960 року його малюнки помітив Франсуа Каванна, Воленскі увійшов до складу редакції журналу «Hara-Kiri». Під час «Червоного травня» (лівих протестів 1968 року) заснував видання «L'Enragé». З 1970 1981 року був редактором «Charlie Hebdo».

Сім'я

Надгробок Жоржа Воленскі на цвинтарі Монпарнас, Париж
  • Перший шлюб з Жаклін (1961—1966), яка загинула в автокатастрофі. Від шлюбу залишилися дві дочки.
  • Другий шлюб з Маріс. В її мемуарах («Жорж, якби тільки знав») Маріс згадує, що чоловіка все життя «переслідував привид батька, який помер, коли Жорж був зовсім маленьким»[12].

Загибель

Убитий в результаті стрілянини в паризькій штаб-квартирі газети Charlie Hebdo 7 січня 2015 року.

Нагороди

Твори

Альбоми

  • Histoires lamentables (1965)
  • Ils ne pensent qu'à ça (1967)
  • Je ne veux pas mourir idiot (1968)
  • Hit parade (1969)
  • Je ne pense qu'à ça ! (3 томи, 1969—1972)
  • Il n'y a pas que la politique dans la vie… (1970)
  • La Vie compliquée de Georges le tueur (1970)
  • Paulette (7 томів, 1971 à 1984 ; сценарист, малюнки: Жорж Пішар)
  • On ne connait pas notre bonheur (1972)
  • C'est pas normal (1973)
  • Il ne faut pas rêver (1974)
  • Les Français me font rire (1975)
  • Giscard n'est pas drôle (1976)
  • C'est dur d'être patron (1977)
  • Cactus Joe (1977)
  • Wolinski dans l'Huma (3томи, 1977-1980)
  • Dessins dans l'air (1979)
  • J'étais un sale phallocrate (1979)
  • Mon corps est à elles (1979)
  • La Reine des pommes (1979 ; за романом Честера Гаймса)
  • Dessins dans l'air (1979)
  • À bas l'amour copain ! (1980)
  • Ah, la crise ! (1981)
  • Carnets de croquis 1965—1966 (1981)
  • Les Pensées (1981)
  • La Divine sieste de papa (2 albums, 1981 et 1987, сценарій з Маріс Воленскі)
  • Les Romans photos du professeur Choron (1981, виключно як співсценарист)
  • Tout est politique (1981)
  • À gauche, toute ! (1982)
  • La Bague au doigt (1982)
  • Junior (1983)
  • Aïe ! (1984)
  • On a gagné! (1985)
  • Tu m'aimes? (1985)
  • Je cohabite ! (1986)
  • Le Programme de la Droite (1986)
  • Bonne Année (1987)
  • Gaston la bite (1987)
  • Il n'y a plus d'hommes ! (1988)
  • Plus on en parle … (1989)
  • Tout va trop vite! (1990)
  • Elles ne pensent qu'à ça ! (1991)
  • J'hallucine ! (1981)
  • Les Socialos (1991)
  • Vous en êtes encore là, vous ? (1992)
  • La Morale (1992)
  • Le Bal des ringards (1993)
  • Dis-moi que tu m'aimes ! (1993)
  • Les Cocos (1994)
  • Enfin, des vrais hommes ! (1994)
  • Scoopette (1994)
  • Il n'y a plus de valeurs ! (1995)
  • Nous sommes en train de nous en sortir (1995)
  • Sacré Mitterrand! (1996)
  • Sexuellement correct ! (1996)
  • Viva Chiapas (1996)
  • Cause toujours! (1997)
  • Fais-moi plaisir (1997)
  • Monsieur Paul à Cuba (1998)
  • Trop beau pour être vrai ! (1998)
  • Pauvres chéries ! (1999)
  • Sales gosses (1999)
  • Brèves sucrées et salées de salons de thé (2000)
  • Salut les filles ! (2000)
  • Mes aveux (2000)
  • Le Sens de l'humour (2000)
  • Je montre tout ! (2001)
  • Pauvres mecs ! (2001)
  • Tout est bon dans l'homme (2001)
  • Les Droits de la femme (et de l'homme) (2002)
  • Le Meilleur de Wolinski (2002)
  • Les Secrets d'un couple heureux (2003)
  • Demain, il fera jour (2004)
  • Une vie compliquée (2004)
  • C'est la faute à la société (2006)
  • Carnets de voyage (2006)
  • La Success story du président (2006)
  • Bonne fête Nicolas (2007)
  • Merci Hannukah Harry (2007 ; scénario: Pierre-Philippe Barkats)
  • La France se tâte (2008)
  • Les Femmes sont des hommes comme les autres (2009)
  • Pitié pour Wolinski (2010)
  • La Sexualité des français (2010)
  • Vive la france ! (2013)
  • Les Villages des femmes (2014)
  • Le bonheur est un métier, Glénat (2016, посмертно)

Примітки

  1. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ BD Gest'
  6. ↑ http://www.liberation.fr/societe/2015/01/14/charlie-hebdo-funerailles-de-wolinski-jeudi-a-paris_1180644
  7. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article4273
  8. ↑ RKDartists
  9. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/wolinski-georges
  10. ↑ Jewish Cartoonist Georges Wolinski Among the Dead in Paris Terrorist Attack. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 31 жовтня 2017.
  11. ↑ Les dessins de Wolinski aux enchères. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  12. ↑ Шарлі — це я: ким були люди, що загинули в результаті нападу на газету Charlie Hebdo. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017.
  13. ↑ Anuaris.cat

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).