Жозеф Лебо
| Жозеф Лебо Joseph Lebeau | |
|---|---|
| Попередник: | Етьєн Константин Герлах |
| Наступник: | Фелікс де Мюленар |
| Попередник: | Бартелемі де Тьо де Мейланд |
| Наступник: | Жан-Батіст Нотон |
| Народження: | 3 січня 1794 Юї, Франція (нині Бельгія) |
| Смерть: | 19 березня 1865 (71 рік) Юї, Бельгія |
| Поховання: | Юї |
| Країна: | |
| Освіта: | Льєзький університет |
| Партія: | Ліберальна партія |
| | |
Жан Луї Жозеф Лебо ( 3 січня 1794
, Юї, Єпископство Льєж
— 19 березня 1865
, Юї, Валлонія
) — бельгійський ліберальний політичний і державний діяч, другий прем'єр-міністр країни.
Біографія
Первинну освіту отримав від свого дядька, який був парафіяльним священником в Анню, і став клерком. Назбиравши грошей на навчання, поступив до університету Льєжа, після закінчення якого поступив до адвокатської організації (1819). Під час навчання у Льєжі він здружився з Шарлем Роже та Полем Дево, разом з якими 1824 року започаткував у Льєжі журнал Mathieu Laensbergh (пізніше Le politique).
Лебо не виступав за відокремлення від Нідерландів, але доклав зусилля до організації Серпневої революції 1830 року. У новій незалежній Бельгії його було призначено на посаду міністра закордонних справ (березень 1831). Запропонувавши титул короля Леопольду Саксен-Кобурзькому він отримав добре ставлення з боку Великої Британії.
Пішов у відставку з посади міністра закордонних справ, проте наступного ж року став міністром юстиції. 1833 року його було обрано депутатом від Брюсселя та зберігав своє місце до 1848 року. Через суперечності з королем був змушений залишити уряд у 1834 році.
Примітки
Джерела
- A. Freson, «Joseph Lebeau», in the Biographie nationale de Belgique
- T. Juste, Joseph Lebeau (Брюссель, 1865).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

