Гвинтокрил

Гвинтокрил, також ґвинтокрил^[1]^[2]^[3] (англ. rotor-winged aircraft) — аеродинамічний літальний апарат, в якому підіймальна сила створюється завдяки комбінованій несучій системі, побудованій на одному або двох несучих ґвинтах та крилі^[4]. У міжнародній термінології поширені назви гіродин, геліплан^{[джерело?]}.

Згідно з «Авіаційними правилами України» (АПУ) гвинтокрил — це літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується за допомогою силової установки і підтримується в повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами^[5].

Опис

Гвинтокрил — це комбінація гелікоптера та літака: він має крило, обрамлення крил, несучі гвинти, як у гелікоптера, і тягові гвинти, як у літака. Ґвинтокрил, як і гелікоптер, може виконувати вертикальний зліт та посадку, а наявність крил та двигунів з тяговими ґвинтами дозволяє йому розвивати доволі велику швидкість горизонтального польоту (понад 500 км/год). Два суттєво різних режими польоту призводять до багатьох компромісів в технічних рішеннях і, як наслідок, до низької ефективності цього літального апарата^{[джерело?]}.

Історія

Найпершим детально розробленим проектом гвинтокрила є Р-1003 фірми «Вессерфлюг», який був створений у Німеччині у 1938 р. конструкторами Рорбахом і Сімоном. У 1960 р. в повітря піднявся експериментальний гвинтокрил Ка-22. Це був принципово новий тип літального апарата, який поєднував у собі переваги вертольота і літака. Ка-22 повинен був заповнити нішу між літаками і вертольотами. У 1961 р. пілот-випробовувач Д. К. Єфремов разом зі своїм екіпажем встановив 8 світових рекордів на Ка-22. Його максимальна вантажопідйомність досягала 16,5 т, а швидкість польоту — 375 км/год. В деяких джерелах до сучасних апаратів такого типу; відносять гелікоптер Ка-50 («Чорна акула»). Але це помилка, так як крило в нього використовується виключно для розміщення озброєння^[5].

Див. також

Примітки

↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови: уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
↑ ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК АВІАЦІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк». Архів оригіналу за 20 березня 2022.
↑ Самойленко, Олена. Основні принципи класифікації квазікомпозитів (на матеріалі української, російської, англійської та французької мов). Архів оригіналу за 12 серпня 2019.
↑ Авіаційні правила України, Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні». Державна авіаційна служба України. Наказ 05.02.2019 № 153. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 25 січня 2020.
↑ ^а ^б Л. А. Халіновська (2013). Вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил? (ua) . 58 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2).{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)

Джерела

Ґвинтокрил [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
https://avia.gov.ua/discussion_category/aviatsijni-pravila-ukrayini/ [Архівовано 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Великий тлумачний словник сучасної української мови: уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — Київ; Ірпінь: Перун, 2005.

[2] ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК АВІАЦІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк». Архів оригіналу за 20 березня 2022.

[3] Самойленко, Олена. Основні принципи класифікації квазікомпозитів (на матеріалі української, російської, англійської та французької мов). Архів оригіналу за 12 серпня 2019.

[4] Авіаційні правила України, Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні». Державна авіаційна служба України. Наказ 05.02.2019 № 153. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 25 січня 2020.

[:0-5] а ^б Л. А. Халіновська (2013). Вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил? (ua) . 58 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2).{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]