YaChudo

Жирновськ

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Жирновськ
рос. Жирновск Редагувати інформацію у Вікіданих
герб
прапор
Основні дані
50°59′00″ пн. ш. 44°46′00″ сх. д. / 50.983333333333° пн. ш. 44.766666666667° сх. д.
Країна Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяQ19397198?[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляQ19397198?[1] і Жирновський район[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗаснованоXVIII століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа27 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення15 003 осіб (1 січня 2025)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ120 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код84454 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+4, UTC+3
 (Q19397198)
GeoNames462984
ЗКАТО18212501000
ЗКТМО18612101001
Поштові індекси403790–403793 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
Вебсайтadmzhirn.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа

CMNS: Жирновськ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жирновськ (рос. Жирновск) — місто (з 1958) у Волгоградській області Росії, адміністративний центр Жирновського району й Жирновського міського поселення.

Населення — 15 872 особи (2017 рік).[3]

Географія

Найпівнічніше місто Волгоградської області. Розташовано у південній частині Приволзької височини на обох берегах річки Медведиця (сточище Дону), за 27 км на північ від залізничної станції Меведиця, в 320 км на північ від Волгограда, недалеко від кордону з Саратовською областю.

Історія

Точна дата заснування не встановлено. Ймовірно село Жирне засноване в середині XVIII сторіччя. Першими поселенцями була мордва й біглі росіяни з Сербського повіту, у якому розташовувалися маєтки князя Куракіна. Перші хати будувалися зі східної сторони Жирного озера. Пізніше поселенці порахували більш зручним місцем для господарської діяльності та мешкання місцевість у 5 км на північ річкою Медведиця. Село належало до Нижньо-Добринської волості Камишинському повіту Саратовської губернії[4].

На 1862 рік у селі налічувалося 235 дворів, у яких мешкало 1518 осіб (748 чоловіків й 770 жінок). Тоді всі мешканці вважали себе великоросами, православного віросповідання, а частина з них старообрядницького спрямування. В селі були одна церква, кошара й один млин[4].

З 1935 року село Жирне входило до складу Лемешкинського району Сталінградського краю (згодом Сталінградської області)[5]. У роки колективізації організований колгосп «Комсомолець». Колгосп був малоприбутковим. У 1930-ті населення села скоротилося[4].

Новим поштовхом у розвитку Жирного стало відкриття нафтового родовища. У 1949 році на околиці села пробурена перша нафтова свердловина[4]. У 1950 році село Жирне й Жирновська сільрада включені до складу Медведицького району. У 1950 році село Жирне перетворено на робітниче селище Жирновський. У тому ж році у межі робітничого селища Жирновський були включені село Куракіно та селище Нафтовиків. У 1958 році робітниче селище Жирновське стало містом районного підпорядкування з найменування Жирновськ. У 1959 році центр Медведицького району з робітничого селища Линьово перенесено до міста Жирновськ, а район перейменовано на Жирновський[6]

Населення

Динаміка чисельності населення за роками:

Рік Населення, осіб
1862 1518
1886 1667
1890 1853
1897 1807[7]
1911 1811[8]
1935 1499
1937 1245
1938 1093
1959 9852
1970 14656
1979 15681
1989 16792
1998 19200
2000 19100
2010 16872
2017 15872
Чисельність населення
1862[9]1886[9]1890[9]1935[9]1937[9]1938[9]1959[10]
1518▲1667▲1853▼1499▼1245▼1093▲9852
1970[11]1979[12]1989[13]1996[14]1998[14]2000[14]2001[14]
▲14 656▲15 681▲16 792▲19 000▲19 200▼19 100▼19 000
2002[15]2005[14]2006[14]2007[14]2008[16]2009[17]2010[18]
▼17 751▼17 200▼16 900▼16 700▼16 500▼16 281▲16 872
2011[14]2012[19]2013[20]2014[21]2015[22]2016[23]2017[24]
▲16 900▼16 681▼16 569▼16 414▼16 247▼16 060▼15 872
2018[25]2019[26]
▼15 680▼15 516

Промисловість

Видобуток нафти і газу, асфальтобетонний завод, транспортна компанія ТОВ «Транзит», СпецНєфтєТранс, ВАТ «РІТЕК». Хлібозавод, харчокомбінат, два цехи заводу «Радар» закрито. До приходу в регіон компанії «Лукойл» Жирновськ був центром видобутку нафти в області. Нижньоволзька філія бурової компанії «Євразія» нині[коли?] залишається однією з головних містоутворюючих підприємств.

Господарство

Завдяки видобутку нафти місто відносно упорядковано, а його мешканці відрізняються більш високим рівнем життя порівняно з багатьма іншими районними центрами Волгоградської області. У місті працюють 2 магазини федеральної мережі «Покупочка», магазин мережі «Пятерочка», чотири магазини федеральної мережі «Магніт», магазин мережі «Радєж», магазин комп'ютерної техніки «ТІС» та інші.

У Жирновське інформаційне агентство «Вілган», що включає інформаційну газету «Жирновські оголошення» й радіо «Вілган».

Центральна вулиця Ломоносова

Пам'ятки

Храм Св. Духа-Утішителя
Парк культури і відпочинку
  • Храм Святого Духа-Утішителя
  • Жирновський районний будинок культури
  • Парк культури і відпочинку
  • Комсомольський парк
  • Пам'ятник воїнам-землякам
  • Парк 40-річчя Перемоги
  • Поклінний православний Хрест на Телевишці
  • Урочище Синя гора
  • Пам'ятник В. І. Леніну (біля РБК)

Соціально-культурна сфера

В місті є: будинок престарілих, лікарняне містечко, є авіа- та залізнична каси.

Освіта

Школи

  • МКОЗ «СШ № 1»
  • МКОЗ «СШ № 2»
  • МОЗ «ЗОШ № 3»
  • МКОЗ «Середня школа з поглибленим вивченням окремих предметів»
  • МОЗ «Вечірня (змінна) загальноосвітня школа»

Середні спеціальні учбові заклади

  • Жирновський педагогічний коледж
  • Жирновський нафтовий технікум
  • Навчальний центр «Академік»

Установи додаткової освіти

  • Школа Мистецтв
  • Центр Дитячої творчості

Культура

Жирновский районний будинок культури

У 1959 році у місті був побудований Палац культури «Нафтовик». У той час подібних Палаців культури не було в жодному районі області.

Нині[коли?] в РБК більше 40 фахівців займаються культурно-дозвіллєвою роботою. Всього в Будинку культури працює 57 формувань, у них учасників 987 осіб.

Також є стадіон, ФОК, бібліотеки, історико-краєзнавчий музей.

Радіо

Частота
МГц
Назва RDS Формат Потужність,
кВт
Телецентр Час
71,51 Радіо Росії — News / Talk 4 РТС цілодобово
101,6 Вілган — АС / РОР 0,1 Вілган цілодобово
105,9 Жирновськ.FM — — 0,1 РТС 06-24

Релігія

Примітки

  1. ↑ а б в г ОКТМО. 185/2016. Southern FD
  2. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года — Москва: Росстат, 2025.
  3. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (31 июля 2017).
  4. ↑ а б в г город Жирновск | Прошлое. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2019.
  5. ↑ Шаблон:Книга:История АТД Сталинградского края
  6. ↑ Шаблон:Книга:История АТД ВО
  7. ↑ Населені місця Російської імперії у 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного у них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р. / предисл.: Н. Тройницкий. - Санкт-Петербург : друкарня "Громадська користь", 1905. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 21 лютого 2019.
  8. ↑ Списки населених місць Саратовської губернії. Камишинський повіт / Оціночно-статистичне відділення Саратовської Губернської Земської Управи. - Саратов, 1912. 20 С. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 21 лютого 2019.
  9. ↑ а б в г д е Город Жирновск. История поселения. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  11. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  12. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  13. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  14. ↑ а б в г д е ж и Народная энциклопедия «Мой город». Жирновск
  15. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  16. ↑ Города Волгоградской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек). Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
  17. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  18. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Волгоградской области
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  21. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  22. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  23. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  24. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  25. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  26. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).