YaChudo

Жидиничі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Жидиничі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100250090033426 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1732[2]
Колишня назва Червоне
Населення 148 (01.01.2010 р.)[1]
Площа 1,655 км²
Густота населення 89,4 осіб/км²
Поштовий індекс 15544
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°21′2″ пн. ш. 30°52′6″ сх. д. / 51.35056° пн. ш. 30.86833° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
131 м
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Жидиничі. Карта розташування: Україна
Жидиничі
Жидиничі
Жидиничі. Карта розташування: Чернігівська область
Жидиничі
Жидиничі
Мапа
Мапа

Жидиничі (в 1941-2016 рр. — Червоне)[3] — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній територіальній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 85 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Ковпитська сільська рада.

Назва

За псевдотрадицією село з назвою, схожою на жиди, радянська влада перейменувала. Назва ж села пов’язана зі слов'янським топонімом Ждиничі.

Історія

Витова Гута (Вит — князь Витовт, Витов брод в Ковпиті) Печерської Лаври, пізніше Левкова гута з 7 хат.

За ревізією 1732 р.- 13 посполитих дворів.

У 1782 р. — Лаврі належали 11 хат. У 1859 р. — 6 дворів.

За переписом 1897 р. — 593 жителі, 78 дворів.

У 1924 р. — 110 дворів і 600 жителів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[5].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кіл-ть Частка
українська 189 97.93%
російська 3 1.55%
білоруська 1 0.52%
Усього 193 100%

Топоніми

Урочища — Рим («ходили туди по ягоди, кілометрів із 10 від нас»), Танка («там взірвали танк»). Урочище Рим свідчить про перших переселенців — сіверян з Дунаю.

с. Шульгівка при Пакульській пущі.

Знаходиться на околиці села Ковпита. Шульга — людина лівша.

Кутки — Ходосів, Стародуби (культове), Дорошків; урочища — Майдан («тут випалювали вуголь у лісі»).

Примітки

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).