Жеребкове
| село Жеребкове | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Одеська область |
| Район | |
| Тер. громада | Ананьївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120010120054827 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1823 |
| Перша згадка | 1823 (203 роки)[1] |
| Населення | 1 967 |
| Площа | 2,32 км² |
| Густота населення | 847,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66410 |
| Телефонний код | +380 4863 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°50′19″ пн. ш. 29°52′41″ сх. д. / 47.83861° пн. ш. 29.87806° сх. д. |
| Відстань до обласного центру |
165 (фізична) км |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Жеребкове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20 |
| Карта | |
Жеребкове | |
Жеребкове | |
| Мапа | |
| |
Жеребко́ве — село в Україні, у Ананьївській міській територіальній громаді Подільського району Одеської області. Розташоване за 15 км на північ від центру громади — міста Ананьїв. Через село проходить залізниця.
Історія
Історія починається з кінця 18 століття. За наказом імператриці Катерини II від 1792 року почалося освоєння земель Новоросійського краю. Правитель Катеринославського намісництва генерал-майор Каховський доручив польському шляхтичу Івану Андрійовичу Жеребко освоїти 4500 десятини землі, що знаходиться в Тираспольському повіті на межі з державними поселеннями Гольма, Познанка, Ясиновка і Байтали.
І. А. Жеребко перевозить з тоді вже приєднаної до Росії «Польської України» своїх родичів і селян — всього близько 70 сімей селян і більш 20 сімей шляхтичів. Все це він робить за власні кошти. Основний маєток був закладений в 1794 році у верхів'ях яру. По схилах яру струмували джерела. Цей маєток став носити ім'я засновника — Жеребкове.
Тут до 1798 року був насаджений ліс, а яр був перегороджений дамбою, що дало маєтку чудовий ставок. Був створений парк із тих насаджень, які примикали до житла. Близькість підземних вод сприяла створенню в поселенні колодязів для водопостачання населення і водопою худоби. Потім частину селян переселили в с. Михайлівку і в інші місця.
В 1816 році побудована церква, яка при освяченні отримала ім'я Іоанна Богослова. В 1862 році при Іоано-Богословській церкві священиком Іоаном Гопановичем була відкрита церковно-народна школа.
В 1868 році тут була збудована залізнична станція на тодішній лінії Балта — Ольвіополь.
На гроші поміщика була заснована і в 1869 році відкрита Жеребківська школа. Із 1872 року вчитель отримував від земства платню і школа перейшла в юрисдикцію земства. В 1874 році школа стала Жеребківським земським початковим училищем.
З 1904 року по 1956 рік там працював учителем Михайло Романович Добровольський. Він вчив учнів грамоти, столярному ремеслу, хоровому співу та театральному мистецтву.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2].
Після Жовтневої революції школа стала семирічною. В середині тридцятих років на місці старої церкви будується нова споруда школи. Школа стає середньою. В 1940 році М. Р. Добровольському було присвоєне звання «Заслужений учитель УРСР».
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[3].
Після війни, з 1950 по 1955 рік, директором Жеребківської школи був Гаузенберг Давид Якович. Ним очолена шкільна художня самодіяльність, яка була відома в районі та області. Потім школу очолив більш ніж на двадцять років Лазуренко Петро Степанович. В даний час в селі існує дві загальноосвітні школи I—III ступенів. Директором загальноосвітньої школи I—III ступенів № 1 є Мулик Світлана Іванівна, а загальноосвітньої школи I—III ступенів № 2 — Романенко Ольга Іванівна.
12 вересня 1967 р. села Жеребкове, Антонівка і Осипівка[4] Жеребківської сільради об'єднані в один населений пункт — село Жеребкове.[5]
За радянських часів діяв колгосп ім. Ілліча — 7252 га земельної площі, у тому числі 4040 га орної; працювали млин, бурякопункт, цегельний завод, 2 середні школи, середня школа сільської молоді, бібліотека, клуб, лікарня на 35 ліжок, побутовий комбінат[6].
9 жовтня 1995 року в селі Жеребкове Ананьївського району відкрита новозбудована церква Московського Патріархату.[7]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Ананьївської міської територіальної громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Ананьївського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району[9].
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3460 осіб, з яких 1599 чоловіків та 1861 жінка.[10]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1948 осіб.[11]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,51 % |
| російська | 5,44 % |
| румунська | 2,29 % |
| білоруська | 0,46 % |
| болгарська | 0,31 % |
Персоналії
- Чуйко Володимир Лук'янович (1941—2013) — український поет, публіцист, літературний критик.
- Денис Фомін (нар. 1986, Жеребкове) — український волейболіст, гравець збірної України та СК «Епіцентр-Подоляни»[13].
Див. також
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Жеребкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 451.
- ↑ УРЕ
- ↑ Григорій Гончарук. Народний Рух України. Історія. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ 1 Фомін Денис.
Посилання
- [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], [3], [4] [Архівовано 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.], [5], [6], [7], [8], [9] [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], [10] [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.], [11] [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] Історія с. Жеребкове
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 298–299. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).