Жервінчик
| ?Жервінчик | |
|---|---|
Самиці і самці африканських жервінчиків | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Жервінчик (Eremopterix) Kaup, 1836 |
Ареал представників роду | |
| Види | |
| Синоніми | |
| Coraphites Megalotis Pyrrhulauda A. Smith, 1839[1] | |
| Посилання | |
| Eremopterix | |
| Eremopterix | |
| 557663 | |
| 72218 | |
| Fossilworks: | 372713 |
Жерві́нчик[2] (Eremopterix) — рід горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Представники цього роду мешкають в Африці, Західній і Південній Азії та на Мадагаскарі.
Опис
Жервінчики — дрібні жайворонки, схожі на горобців або в'юрків. Їх довжина становить 10-14 см, а вага — 12-21 г. Вони мають короткі товсті дзьоби, пристосовані до живлення насінням і зерном. На відміну від багатьох інших видів жайворонків, у жервінчиків ніздрі покриті дрібними щетинкоподібними пір'їнами. Майже всім представникам роду (за винятком мадагаскарського фірлюка) притаманний статевий диморфізм.
Десяті першорядні махові пера невеликі, але помітні. Восьмі і дев'яті махові пера мають приблизно однаково довжину і утворюють кінчик крила. Задній кіготь відносно короткий, вигнутий.
Види
Виділяють вісім видів:[3]
- Жервінчик чорний (Eremopterix australis)
- Фірлюк мадагаскарський (Eremopterix hova)
- Жервінчик білолобий (Eremopterix nigriceps)
- Жервінчик білощокий (Eremopterix leucotis)
- Жервінчик сірий (Eremopterix griseus)
- Жервінчик плямистий (Eremopterix signatus)
- Жервінчик білошиїй (Eremopterix verticalis)
- Жервінчик рудоголовий (Eremopterix leucopareia)
Етимологія
Наукова назва роду Eremopterix походить від сполучення слів д.-грец. ερημος — пустеля і πτερυξ — крилатий.[4]
Примітки
- ↑ Mlíkovský, Jirí (1998). Generic name of southern snowfinches (PDF). Forktail. 14: 85. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2012.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 148. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).