YaChudo

Жерар Женетт

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Жерар Женетт
фр. Gérard Genette Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Gérard Raymond Genette[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 червня 1930[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
XX округ Парижа, Париж[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 травня 2018[4][2][…] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Cité Gagarined, Іврі-сюр-Сен[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературний критик, теоретик літератури, викладач університету, історик літератури, публіцист, літературознавець, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа[6]
Філологічний факультет Паризького університетуd
Ліцей Ланакаль Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфранцузька література[7], теорія літератури і література[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВища школа соціальних наук
Практична школа вищих досліджень
Філологічний факультет Паризького університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникMarie-Jeanne Durryd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіJean-Toussaint Desantid Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиFrançois Jostd
Vincent Colonnad
Camilla Cedernad[9]
Gustavo Guerrero[10]
Marie-Charlotte Delmasd[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСоціалізм або варварство (організація) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяФранцузька комуністична партія (1956)[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRaymonde Debray-Genetted[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Мистецтв та літератури

Жера́р Жене́тт (фр. Gérard Genette; 7 червня 1930 — 11 травня 2018) — французький літературознавець, чільний представник структуралізму, один із засновників сучасної наратології, започаткував вивчення інтертекстуальності.

Біографія

Женетт народився в Парижі, закінчив Вищу нормальну школу в 1955, у 1963—1967 працював спершу як асистент, а потім як професор французької літератури в Сорбонні. Викладав у Вищій практичній школі, й до виходу на пенсію в 1994 — у Вищій школі суспільних наук.

У 1960-х роках зазнав впливу Ролана Барта й був одним з найближчих його соратників; учасник групи «Тель кель», у 1970 разом з Цветаном Тодоровим заснував знаменитий часопис «Поетика» (фр. «Poétique»).

Терміни, впроваджені Женеттом

  • дієґезис — часово-просторовий світ художнього твору;
  • металепсис: виникає, коли є, принаймні, два елементи (два дієґезиси). Персонаж в межах одного дієґезису розповідає свою історію. Ця історія буде вже історією другого рівня. Перехід з одного оповідного рівня на інший описується терміном «металепсис»;
  • паратекст;
  • транстекстуальність — термін з книжки «Палімпсести». У спрощеному вигляді транстекстуальнсть — це зв'язки тексту з іншими текстами та позатекстовими реаліями;

Риторика в працях Женетта

Спадщина класичної риторики викликала зацікавлення у французьких структуралістів, які розглядали риторику - "приголомшливу спробу цілої культури проаналізувати та впорядкувати форми мови, зробити світ мови зрозумілим для розуму"[14] - як мову опису літератури, що за допомогою деякого оновлення зможе бути придатною для її дослідження. Завдяки своїй нормативності та усталеності риторика стала затребуваною для структуралістів як противага стилістиці, яка здебільшого вивчала ідіостиль автора[15].

Сам Женетт активно сприяв поверненню класичної риторики в науковий обіг. Дві його статті "Риторика і освіта" та "Скорочена риторика" показують, яким чином класична риторика втратила своє провідне становище в науковому дослідженні літератури. Це сталося через радикальне спрощення самої структури риторичного знання - з безлічі фігур, класифікацією яких займалися класичні ритори, сучасна теорія фігур зводить складне до простого, залишаючи фактично одну лише метафору:

“...виникає майже неминуча, чи навіть не "природна" плутанина між поняттями значити і бути схожим, в силу якої будь-який троп може зійти за метафору” (т. 2, с. 34)[16].

Схожі думки висловлює і французький ритор XIX століття П'єр Фонтаньє у праці Commentaire raisonne des Tropes de Dumarsais. Женетт поділяв багато його думок, зокрема у 1968 році він перевидав його трактат "Фігури мови" разом зі своєю супровідною статтею[17].

Серед власне "риторичних" робіт Женетта лише деякі (наприклад, стаття "Гіперболи") безпосередньо присвячені класифікації фігур мови. Найчастіше об'єктом розгляду є не окремі риторичні фігури, а риторика як ціле (статті "Риторика і освіта" та "Скорочена риторика") або фігуральний аспект літератури загалом (стаття "Фігури"). Женетт застосовує риторичну класифікацію спершу на рівні наративних конструкцій, а згодом - на рівні гіпертекстуальних зв'язків.

Праці

  • Figures I, 1966 (збірка з 18 статей)
  • Figures II, 1969 (збірка з 10 статей)
  • Figures III, 1972
  • Figures IV, 1999
  • Figures V, 2002
  • Mimologiques: voyage en Cratylie, 1976
  • Introduction à l'architexte, 1979 (Вступ до архітексту)
  • Palimpsestes, La littérature au second degré, 1982
  • Nouveau discours du récit, 1983
  • Seuils, 1987
  • Fiction et diction, 1991
  • L'Œuvre de l'art, 2 volumes :
    • 1 : immanence et transcendance, 1994
    • 2 : la relation esthétique, 1997
  • Métalepse, 2004
  • Bardadrac, 2006
  • Codicille, 2009

Примітки

  1. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija / за ред. A. Vujić — LZMK, 2005.
  4. ↑ Le monde de la littérature en deuil: Gérard Genette est décédé à l’âge de 87 ans — 2018.
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11936557X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ https://www.archicubes.ens.fr/lannuaire#annuaire_chercher?identite=Genette
  7. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20190307132134/http://maitron.univ-paris1.fr/spip.php?article50767
  9. ↑ https://www.theses.fr/1994EHES0311
  10. ↑ https://www.theses.fr/1991EHES0301
  11. ↑ https://www.theses.fr/1997EHESA016
  12. ↑ Le sac à malice de Gérard Genette // La Croix — Paris: Bayard Presse, 2012. — ISSN 0242-6056; 2263-4894
  13. ↑ Quand Gérard Genette batifole entre critique et théorie // Le Monde / J. Fenoglio, M. Lannelongue — Paris: Société éditrice du Monde, Louis Dreyfus, Jérôme Fenoglio, 2002. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  14. ↑ Барт, Ролан (1989). Вибрані робити. Семіотика. Поетика (російською) . Москва: Прогрес. с. 378.
  15. ↑ Ж. Дюбуа, Ф. Пир, А. Тринон и др. (1986). Возвращение риторики. Вступительная статья А. К. Авеличева // Общая риторика (пер. з франц.) . Москва: Прогресс. с. 5—25.
  16. ↑ Женетт, Жерар (1998). Фигуры. В 2-х томах (російською) . Изд-во им. Сабашниковых. с. 472. ISBN 5-8242-0065-3.
  17. ↑ Fontanier, Pierre (1968). Les Figures du discours (французькою) . Paris: Flammarion. с. 507.

Література

  • Shlomith Rimmon-Kenan: A comprehensive Theory of Narrative: Genettes 'Figures III' and the Structuralist Study of Fiction. In: PTL. A Journal for Poetics and Theory of Literature. 1976, 1, 33-62.
  • Зенкин, Сергей Николаевич. Преодоленное головокружение: Жерар Женетт и судьба структурализма // Жерар Женетт. Фигуры. М., 1998.
  • Возвращение риторики. Вступительная статья А. К. Авеличева // Общая риторика: Пер. с фр. / Ж. Дюбуа, Ф. Пир, А. Тринон и др. – М.: Прогресс, 1986.

Посилання


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).