YaChudo

Жан Вотрен

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Жан Вотрен
Ім'я при народженніфр. Jean Georges Hubert Herman[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 травня 1933[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Паньї-сюр-Мозель[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 червня 2015[5][2][…] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Градіньян[5][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінорежисер, сценарист, письменник, кінокритик, прозаїк, режисер, кіносценарист, фотограф, прозаїк-романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботикінорежисураd[7][7], кіносценаристикаd[7][7], кінокритика[7][7], літературна діяльністьd[7][7] і детективна література[7][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[8][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1957
Magnum opusQ3548650? Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnne Doatd і Lila Lakshmanand[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Prix Mystère de la Critiqued (1980)

премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1982)

Prix des Deux Magotsd (1984)

Prix Goncourt de la nouvelled (1986)

Гонкурівська премія (1989)

Ґонкурівська премія ліцеїстів (1989)

премія Єжена Дабі за найкращий популярний романd (1994)

Louis Guilloux Prized (1998)

Prix Jean-Le-Ducd

Feuille d'or de la ville de Nancyd (2009)


Жан Вотрен, власне Жан Ерман (нар. 17 травня 1933, Паньї-сюр-Мозель, Лотарингія — пом. 16 червня 2015, Градіньян, Аквітанія) — французький письменник, режисер і сценарист.

Біографія

Жан Вотрен народився в Паньї-сюр-Мозель в департаменті Мерт і Мозель. Після завершення навчання він два роки працював викладачем французької літератури в Мумбайському університеті. В Індії в 1957 році він працював асистентом режисера над фільмом Роберто Росселліні «Індія, Мати-Земля». Повернувшись до Франції, він зайняв режисерське крісло в кількох фільмах, зокрема в трилері «Поліцейські не співають» з Аленом Делоном та Чарльзом Бронсоном у головних ролях. Він писав сценарії до фільмів таких режисерів, як Жіль Беа, Жорж Лотнер та Ів Буассе, а в 1982 році був удостоєний премії «Сезар» разом із Клодом Міллером та Мішелем Одіаром за фільм «Під попереднім слідством».[10]

Він почав писати романи в 1970-х роках. Його роман Кривава Мері була нагороджена Prix Mystère de la critique у 1980 році, а «Великий крок до Бога» (Un grand pas vers le Bon Dieu) у 1989 році був удостоєний Гонкурівської премії та Гонкурівської премії ліцеїв.

Вибрана фільмографія

Режисер

  • 1968: Прощавай, друже (Adieu l'ami)
  • 1971: Попсі Поп
  • 1974: Великі детективи (Les grands détectives)
  • 1974: Граф Йостер висловлює свою повагу (2 епізоди)

Сценарист

Вибрані романи

  • 1974: Billy-ze-Kick
  • 1979: Bloody Mary
  • 1980: Groom
  • 1982: Canicule
  • 1986: La vie ripolin
  • 1989: Un grand pas vers le Bon Dieu
  • 1998: Le cri du peuple ISBN 978-2253150077

Примітки

  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #111195497 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Filmportal.de — 2005.
  5. ↑ а б http://www.lefigaro.fr/flash-actu/2015/06/16/97001-20150616FILWWW00304-le-romancier-jean-vautrin-est-mort.php
  6. ↑ ідентифікатор VIAF
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ https://mumbaimirror.indiatimes.com/others/sunday-read/bombays-godard-connection/articleshow/61168300.cms
  10. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.academie-cinema.org]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).