Жан Буридан
| Жан Буридан | |
|---|---|
| фр. Jean Buridan | |
| Народження | бл. 1300 Бетюн |
| Смерть | бл. 1358 Париж, Іль-де-Франс[2] |
| Громадянство (підданство) | |
| Знання мов | |
| Ім'я при народженні | лат. Joannes Buridanus фр. Jean Buridan[1] |
| Діяльність | |
| Викладав | Паризький університет |
| Школа / Традиція | середньовічний номіналізм |
| Вплинув | Альберт Саксонський |
| Alma mater | Паризький університет |
| Літературний напрям | номіналізм і логіка |
| Зазнав впливу | |
| Вчителі | Вільям Оккам |
| Відомі студенти | Albertus de Saxoniad |
| Визначний твір | |
| Історичний період | середні віки |
| Конфесія | католицька церква |
| | |
Жан Бурида́н (фр. Jean Buridan, лат. Joannes Buridanus; бл. 1300, Бетюн — бл. 1358) — французький філософ, представник середньовічного номіналізму.
З біографії
Навчався у Сорбонні у Вільяма Оккама. З 1328 року викладав там само. Був учителем Альберта Саксонського.
Особистість Буридана оточена легендами, серед яких — зв'язок з Жанною Наваррською, дружиною короля Франції Філіпа IV Красивого і засновницею Наваррського колежу.
Буридан також відомий відвідуванням гори Ванту та висловом про «буриданового віслюка».
Твори
Латинськомовні твори
- Коментарі Арістотеля :
- Summula de dialectica, Paris, 1487, in-folio
- Compendium Logicae, Венеція, 1487, in-folio
- Sophismata, in-8°
- Quaestiones in X libros Ethicorum Aristotelis (Paris. 1489, in-fol., et Oxford, 1637, in-4) ; перевидання паризького видання 1513, Франкфурт 1968
- Quaestiones in VIll libros Physicorum Aristotelis, in libros de Physica et in parva naturalia, Paris, 1516, in-4° ; перевидання паризького видання 1509, Франкфурт, 1964
- In Aristotelis Metaphysica (Метафізика), Paris, 1516-1518, in-folio.
Переклади сучасною французькою
- Questions sur l'Art ancien. (Isagoge, Traité des Catégories, Traité de l'Interprétation), Longueuil, Presses philosophiques 2009.
- Le Traité des conséquences, suivi du Traité sur les propositions, Longueuil, Presses philosophiques, 2002.
- Commentaire et Questions sur le Traité de l'âme, Longueuil, Presses philosophiques, 2004.
- Sophismes, Paris, Vrin, 1993.
Див. також
Література
- Буридан, Жан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Gyula Klima, John Buridan New York, Oxford University Press, 2008.
- Marcello Landi, Un contributo allo studio della scienza nel Medio Evo. Il trattato Il cielo e il mondo di Giovanni Buridano e un confronto con alcune posizioni di Tommaso d'Aquino, in Divus Thomas 110/2, 2007, p.|151-85.
- Thijssen, J. M. M. H., and Jack Zupko (ed.) The Metaphysics and Natural Philosophy of John Buridan, Leyde, Brill, 2001.
- Zupko, Jack (2003) John Buridan. Portrait of a Fourteenth-Century Arts Master. Notre Dame, Indiana: University of Notre Dame Press. (p.258, 400n71)
Примітки
- ↑ У Франції до 1539 року, коли було видано Ордонанс Вілле-Котре, офіційною мовою була латина, французька мова не мала певного статусу
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
Посилання
- Буридан, Жан. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).