YaChudo

Жак Шарр'є

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Жак Шарр'є
Дата народження6 листопада 1936[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняМец, Франція[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті3 вересня 2025[4][2][3] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСен-Мало, Франція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякіноактор, кінопродюсер, художник, актор, актор театру Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0153493 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Жак Шарр'є у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жак Шрекс (фр. Jacques Charrier; 6 листопада 1936, Мец[5][6] — 3 вересня 2025) — французький актор і кінопродюсер.

Біографія

Народився 6 листопада 1936 року в Меці. Готувався до кар'єри військового, проте 1953 року він вступив до «Школи витончених мистецтв» (Страсбург), де освоював професію кераміста. 1956 року професор Консерваторії Монпельє запропонував йому роль Фредеріка за твором Альфонса Доде. Успіх підштовхнув відправитися в Париж у віці 20 років, там він вступив в «ENSATT: Вищу Національну школу прикладних наук і технологій». Щоб не брати участь в війні в Алжирі, симулював нервовий розлад, потім і справді виявився в психіатричній лікарні (порізав собі вени, перебуваючи в казармі).

1958 року став актором театру «Комеді Франсез», після працював в театрі Монпарнас.

Дебютував в кіно у фільмі "Судова поліція " (1958) Моріса де Канону. Потім виконав роль Боба Летельє в картині Марселя Карне «Брехуни».

Популярність Жаку принесла головна роль в комедії Крістіана-Жака «Бабетта йде на війну» (1959), де він зіграв в дуеті з Бріджит Бардо.

Працював з Андре Каятта, Аньєс Варда, Клодом Шабролем, Мішель Девіль.

До початку 1970-х років кар'єра Шарр'є пішла на спад, і він вирішив зайнятися продюсуванням. Працював з Жаном-Клодом Бріалі, виступав як продюсер у фільмі Гельвіо Сабо «Дощ в Сантьяго» (1975). Остаточно пішов з кіно 1983 року.

1980 року він повернувся в «Школу витончених мистецтв», на цей раз в Парижі, і зайнявся живописом. Згодом регулярно виставлявся між Парижем і Сан-Франциско.

З 1997 року він живе в Парижі. У тому ж році Жак Шаррі опублікував книгу «Моя відповідь Бріджит Бардо»[7] (Ma réponse à Brigitte Bardot) під редакцією Мішеля Лафоном.

Помер 3 вересня 2025 року у віці 88 років[8].

Особисте життя

На зйомках фільму «Бабетта йде на війну» (1959) Жак знайомиться з Бріджит Бардо, після чого вони закохуються і одружуються 18 червня 1959 року — відразу після закінчення зйомок над фільмом. 11 січня 1960 року у них народився син Ніколя-Жак Шаррі — єдина дитина Бріджит. 30 січня 1963 року Жак Шаррі розлучився з Бріджит Бардо, і отримав право опіки над дитиною, якого виховував зі своєю новою дружиною Франс Луї-Дрейфус, від шлюбу з якою у нього з'явилися дві дочки: Софі і Марі.

Третьою дружиною Жака стала Лінда, у шлюбі з якою народилася Розалія (1995) — 3-тя донька. В цей час Шаррі одружений (з 2009 року) на японському фотографові Макіко.

Фільмографія

Актор

Продюсер

Примітки

  1. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. ↑ а б в Jacques Charrier, acteur et deuxième mari de Brigitte Bardot, est mort — 2025.
  3. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
  4. ↑ Par Le Parisien Le 4 septembre 2025 à 10h38, Modifié Le 4 Septembre 2025 À 10h47 Mort du l’ex-mari de Brigitte Bardot, l’acteur Jacques Charrier et père de son fils Nicolas // Le Parisien — Paris: LVMH, 2025. — 530000 екз. — ISSN 1161-5435
  5. ↑ www.artiamo.net. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 23 лютого 2016.
  6. ↑ MBC
  7. ↑ Livre : Ma réponse à Brigitte Bardot. www.livres-cinema.info. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  8. ↑ Mort de l’ex-mari de Brigitte Bardot, l’acteur Jacques Charrier et père de son fils Nicolas. Le Parisien (фр.). 4 вересня 2025. Процитовано 15 вересня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).