Жак Кассіні

Жак Кассіні
фр. Jacques Cassini
Народився	18 лютого 1677[3][4][…]  Париж, Французьке королівство[6]
Помер	15 квітня 1756[1][2] (79 років)  Тюрі-су-Клермон, Французьке королівство[7]
Поховання	Église Saint-Médard de Thury-sous-Clermontd[8][9][10]
Країна	Франція
Діяльність	астроном, географ
Галузь	астрономія
Alma mater	Коллеж Чотирьох Націй (1691) і Паризький університет (1691)[11]
Науковий керівник	П'єр Варіньон[11] і Джованні Доменіко Кассіні[11]
Відомі учні	Нікола Луї де Лакай
Знання мов	французька[12]
Заклад	Паризька обсерваторія[7]
Членство	Лондонське королівське товариство, Французька академія наук[7] і Прусська академія наук
Magnum opus	De la grandeur et de la figure de la terred
Посада	директор[7]
Батько	Джованні Доменіко Кассіні
Мати	Geneviève de Laistred
Діти	César-François Cassini de Thuryd і Dominique-Joseph de Cassinid
Автограф
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1698)
Медіафайли у Вікісховищі

Жак Кассіні (фр. Jacques Cassini; 18 лютого 1677 — 15 квітня 1756) — французький астроном і геодезист, син італійського астронома Джованні Доменіко Кассіні.

Народився 18 лютого 1677 року в Парижі. 1691 року закінчив колеж Мазаріні й відтоді працював у Паризькій обсерваторії, яку очолив після смерті батька (1712). Від 1699 року член Паризької Академії наук.

Праці Кассіні присвячені визначенню форми Землі, вивченню планет, їхніх супутників і комет. Кассіні допомагав батькові в астрономічних спостереженнях і геодезичних вимірах. У 1695 супроводжував його в поїздці по Італії, потім відвідав Фландрію, Нідерланди, Англію, де виконав велику кількість астрономічних і геодезичних вимірювань. У 1700—1701 брав участь у вимірюванні південної дуги Паризького меридіана; в 1718 завершив вимірювання північної частини цього меридіана, довівши його до Дюнкерка. У суперечці про форму Землі займав хибну позицію: у своїй праці «Про розмір і форму Землі» (1720) стверджував, що вона є не стислим, а витягнутим уздовж осі обертання сфероїдом.

Кассіні запропонував метод визначення географічної довготи зі спостережень покриття зір і планет Місяцем. Вивчав орбіти супутників планет, будову кілець Сатурна. Склав перші таблиці орбітального руху супутників Сатурна. Виконав багато спостережень комет, відкрив дві нові комети (2 вересня 1698 і 18 березня 1706). Вивчав морські припливи. Після відкриття Галлеєм власних рухів зір перший почав їхнє вимірювання.

Серед праць Кассіні — «Елементи астрономії» (1740) і «Астрономічні таблиці Сонця, Місяця, планет, нерухомих зір і супутників Юпітера і Сатурна» (1740). Був переконаним картезіанцем, заперечував теорію всесвітнього тяжіння, волів факти спостережень тлумачити за допомогою теорії вихрів.

Кассіні був членом Лондонського королівського товариства (1698). Помер у Тюрі (поблизу міста Клермон) 15 квітня 1756. Його ім'я занесено на карту Місяця. Також на його честь названо астероїд 24102 Жаккассіні.

• Жак Кассіні [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.] на krugosvet.ru
• Астронет [Архівовано 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б} Complete Dictionary of Scientific Biography — Детройт: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
2. ↑ ^{а б} The Galileo Project
3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
4. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
5. ↑ La France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
6. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
7. ↑ ^{а б в г} Архів історії математики Мактьютор — 1995.
8. ↑ https://www.eglisesdeloise.com/wp-content/uploads/2015/07/Thury-sous-Clermont-Graves.pdf
9. ↑ http://berenice-la-ballade.eklablog.com/les-yeux-du-roi-soleil-a213199701
10. ↑ https://books.google.cat/books?id=GOoJAAAAIAAJ — С. 105.
11. ↑ ^{а б в} Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
12. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.