YaChudo

Жак Барзун

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Жак Барзун
Jacques Martin Barzun
Ім'я при народженніфр. Henri Louis Jacques Roger Martin[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 листопада 1907[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кретей, Сена, Франція[6][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 жовтня 2012[2][3][…] (104 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Антоніо, Техас, США[6][9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[11][12][13]
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСан-Антоніо Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик культури, історик, філософ, викладач університету, критик, письменник, вихователь, автор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійський університет (1932) і Harrisburg Technical High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мованглійська[3][14] і французька[14] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолумбійський університет[15] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук, Королівське літературне товариство і Американське філософське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusA Catalogue of Crimed і From Dawn to Decadenced Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоHenri-Martin Barzund Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMariana Lowelld Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRoger Martin Barzund[16] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтbarzuncentennial.murphywong.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Жак Мартін Барзун (фр. Jacques Martin Barzun[17], 30 листопада 1907 року, Кретей, Франція — 25 жовтня 2012 року, Сан-Антоніо, США) — американський науковець, викладач, історик і письменник французького походження, відомий своїми дослідженнями історії ідей, історії культури та філософії освіти, який вплинув на вищу освіту в США своїм наполяганням на уникненні ранньої спеціалізації студентів задля більш широкого вивчення гуманітарних наук.

Життєпис

Барзун переїхав до Сполучених Штатів у 1920 році. Став викладачем історії Колумбійського Університету в 1927 році, отримавши ступінь доктора філософії там у 1932 році. Працюючи там став деканом факультету, згодом проректором у 1958 році. Вченою радою цього університету йому присуджено почесне вчене звання почесного професора у 1967 році. Допомагав у розробці дворічного курсу читання та обговорення великих книг.

Його роботи з освіти: «Викладач в Америці» (1945), есе; «Дім Інтелекту» (1959), твір, що звинувачує американську систему в створенні штучних інтелектуалів; «Американський Університет: Як це працює, Куди він йде» (1968, нове видання 1993). Пов'язаною роботою є: «Наука: Славетна Розвага» (1964), в якій він критикує те, що вважає завищеною оцінкою наукової думки.

Серед його книг про мистецтво найзначнішими є: «Берліоз та Романтичне Сторіччя», 2т. (1950, 3-е вид. 1969), «Задоволення Музики» (1951, перевидано 1977), «Енергії Мистецтва: Дослідження Авторів Класики та Модерну» (1956), «Класика, Романтика та Модерн» (1961), «Про Письмо, Редагування та Видання» (1971), «Використання та Зловживання Мистецтва» (1974), та інші.

У 1971 році Барзун зі співавтором Венделлом Гертігом Тейлором опублікували «Каталог злочинів: читацький посібник з літератури про детективні таємниці, розслідування та супутні жанри», за що вони отримали спеціальну премію Едгара від Товариства письменників детективного жанру Америки у 1972 році[18].

Його твір «Від Світанку до Декадансу: 500 Років Західного Культурного Життя, від 1500 до Тепер» (2000)[19], що загально вважається його magnum opus, виданий і здобув широке суспільне визнання, коли автору йшов вже 93-й рік.

У 2003 році Жак Барзун отримав Президентську Медаль Свободи, найвищу цивільну нагороду США. У 2007 році отримав Велику Вчительську Нагороду Товариства Випускників Колумбії[20].

Примітки

  1. ↑ свідоцтво про народження
  2. ↑ а б http://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html?pagewanted=all&_r=0|title=Jacques
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118657445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ http://news.yahoo.com/cultural-historian-author-jacques-barzun-dies-031105921.html
  8. ↑ http://www.foxnews.com/us/2012/10/26/cultural-historian-author-jacques-barzun-dies-at-104/
  9. ↑ http://www.commentarymagazine.com/section/literary/
  10. ↑ http://www.newyorker.com/search?page=39&rows=10&query=immersion
  11. ↑ http://www.nytimes.com/2004/12/14/opinion/14elliott.html
  12. ↑ http://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html
  13. ↑ http://www.nytimes.com/aponline/2009/11/30/us/AP-History.html
  14. ↑ а б CONOR.Sl
  15. ↑ https://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html
  16. ↑ Geni.com — 2006.
  17. ↑ Remembering Jacques Barzun: The Age of the Individual: 500 Years Ago Today (укр.), архів оригіналу за 23 грудня 2019, процитовано 29 жовтня 2019
  18. ↑ Search the Edgars Database. Mystery Writers of America. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 4 липня 2015.
  19. ↑ Hvrenja. Від світанку до декадансу: з 1500 до сьогодення - 500 років західного культурного життя. www.hvrenja.ninja. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  20. ↑ Jacques Barzun. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).