Ацетат кальцію
| Ацетат кальцію | |
|---|---|
| |
| Назва за IUPAC | Кальцій ацетат |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Ca(CH3COO)2 |
| Молярна маса | 158,14 г/моль |
| Тпл | 160° C |
| Розчинність (вода) | 40 г/100 мл |
| Небезпеки | |
| NFPA 704 |
 1
1
0
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Ацетат кальцію, кальцій ацетат — сіль кальцію та оцтової кислоти. Формула Ca(CH3COO)2. Загальне позначення Ca(AcO)2, де Ac — ацетильна група.
Отримання
Отримують при взаємодії гідроксиду кальцію, кальцію, чи його солей з оцтовою кислотою:
![{\displaystyle {2\,\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COOH} {}+{}\mathrm {Ca} (\mathrm {OH} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}+{}\mathrm {Ca} (\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COO} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/236c22b10796d027be64648a977fcd54630f4e5e)
![{\displaystyle {\mathrm {Ca} {}+{}2\,\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COOH} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {Ca} (\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COO} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/cfc34567297dd94f86633efc4c69644fff476bac)
![{\displaystyle {\mathrm {CaCO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}2\,\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COOH} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {Ca} (\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COO} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/a41bf5700b5bd54d5abce1fedc8a6d1c61a610fb)
Під час створення ацетону відбувається реакція:
![{\displaystyle {2\,\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COOH} {}\mathrel {\xrightarrow {\mathrm {t,~CaCO_{3}} } } {}(\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} ~{\text{+}}~\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} ~{\text{+}}~\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/afd74eba150b94281205c08bb3a1ea5bb44866c1)
Але при цьому утворюється ацетат кальцію, який проміжною сполукою і під час нагрівання розкладається:
![{\displaystyle {2\,\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COOH} {}+{}\mathrm {CaCO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\xrightarrow {\text{t}} } {}\mathrm {Ca} (\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {COO} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}\mathrel {\xrightarrow {\text{t}} } {}(\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} {}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}+{}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}\mathrm {CaCO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/5604217ed2d4c63ba43e15141020c51bec217437)
Мінерал
Чистий ацетат кальцію поки що невідомий серед мінералів. Кальклацит або pentahydrate — хлориду ацетату кальцію Ca(CH3COO)Cl*5H2O) — зазначений як відомий мінерал,[1] але його походження є антропогенним (створений людиною). Він росте природним чином лише у старих дубових шухлядах, оскільки утворюється, коли багаті на кальцій породи або скам'янілості реагують з оцтовою кислотою в деревині.[2]
Примітки
- ↑ Calclacite. Архів оригіналу за 6 січня 2026.
- ↑ News, Opening Hours Open Daily 10am-5pmClosed Christmas DayFree General Entry Address 1 William StreetSydney NSW 2010 Australia Phone +61 2 9320 6000 www australian museum Copyright © 2026 The Australian Museum ABN 85 407 224 698 View Museum. Human-made minerals. The Australian Museum (англ.). Процитовано 12 жовтня 2026.
Джерела
- Энциклопедический словарь юного химика / Э 68 Сост. В. А. Крицман, В. В. Станцо.— М.: Педагогика
|
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).