Ехопраксія
Ехопраксі́я, також ехокінезі́я (від д.-грец. ἠχώ — «відлуння» та д.-грец. πρᾶξις — «дія, практика») — мимовільне автоматичне повторення або імітація людиною рухів, жестів чи поз іншої особи[1].
Ехопраксія належить до групи так званих «ехо-феноменів» (разом із ехолалією — повторенням слів) і розглядається як форма складного рухового тику або порушення гальмівного контролю кори головного мозку.
Причини та асоційовані розлади
Ехопраксія є симптомом низки психоневрологічних станів:
- Синдром Туретта та хронічні тики: виступає проявом складних моторних тиків.
- Шизофренія: характерна для кататонічної форми (кататонія), де часто поєднується з восковою гнучкістю, негативізмом та ехолалією.
- Розлади аутистичного спектра: спостерігається як частина імітаційної або стереотипної поведінки.
- Органічні ураження мозку: ураження лобових часток (зокрема префронтальної кори), стан після інсульту, травм або при нейродегенеративних процесах[2].
- Синдром Ганзера та окремі дисоціативні розлади.
Патофізіологія
Розвиток ехопраксії пов'язують із порушенням функції лобової кори, яка в нормі блокує надлишкові наслідувальні реакції, а також із надмірною активацією системи дзеркальних нейронів головного мозку[1].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Ganos, C.; Ogrzal, T.; Bäumer, T.; Münchau, A. (2012). The pathophysiology of echopraxia/echolalia: relevance to Gilles de la Tourette syndrome. Movement Disorders (англ.). 27 (10): 1222—1229. doi:10.1002/mds.25103. PMID 22807284.
- ↑ Stengel, E. (1947). A clinical and psychological study of echo-reactions. Journal of Mental Science (англ.). 93 (392): 598—612. doi:10.1192/bjp.93.392.598. PMID 20262744.
|
Це незавершена стаття про симптом хвороби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).