YaChudo

Етьєн Кабе

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Етьєн Кабе
Народився1 січня 1788[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діжон[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 листопада 1856[1][2][3] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сент-Луїс, Міссурі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняNew Saint Marcus Cemetery and Mausoleumd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, політик, письменник, utopian, революціонер, адвокат, правник, комуніст, публіцист Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[4][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладLe Populaired і Le Populaire de 1841d Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникЛипнева революція Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокCharbonneried Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Voyage to Icariad Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Палати депутатів Липневої монархіїd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Етьєн Кабе

Етьєн Кабе́ (фр. Étienne Cabet; *1 січня 1788 — †8 листопада 1856) — французький соціаліст-утопіст, письменник.

У своєму утопічному романі «Подорож до Ікарії» («Voyage en Icarie», 1840) обстоював підкреслено колективістську форму комунізму і намагався втілити її в життя (з незначним успіхом) в ікаріанській колонії в Іллінойсі, США[10].

Вчення Е. Кабе є крайнім антиіндивідуалістичним полюсом соціалізму, подібно до радянського періоду (УРСР) історії України[11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Sycomore / Assemblée nationale
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  7. ↑ Find a Grave — 1996.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ Dictionnaire des Parlementaires français de 1789 à 1889 / A. Robert, G. Cougny — Edgar Bourloton, 1889. — Vol. 1.
  10. ↑ Енциклопедія політичної думки. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  11. ↑ О. Х. Юлдашев. Гносеологія приватного права та класифікації в ньому // Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти / В. Д. Бондар. — Міжрегіональна академія управління персоналом. — Київ, 2004. — С. 30. — ISBN 966-608-472-4. Архівовано з джерела 4 березня 2016

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).