Ер, Орба, Ферон та Фергна

Ер, Орба, Ферон, Фергна — (ірл. — Ér, Orba, Ferón, Fergna) — легендарні верховні королі Ірландії, що правили сумісно^[1]. Час правління: 1269 до н. е. (згідно з «Історією Ірландії» Джеффрі Кітінга)^[2] або 1681 р. до н. е. (відповідно до «Хроніки Чотирьох Майстрів»)^[3]. Сини Ебера Фінна — верховного короля Ірландії, першого верховного короля з династії «Синів Міля», що був вбитий своїм братом Ерімоном під час боротьби за владу. Прийшли до влади в результаті вбивства під час битви під Ард Ладранн (ірл. — Árd Ladrann) попередніх королів Ірландії — Луїгне та Лаїгне (співправителів їхнього брата Муїмне, що помер від чуми). Правили Ірландією всього пів року, після чого були вбиті Іріелом Провидцем — сином Ерімона в битві під Кул Марха (ірл. — Cul Martha) — кровна помста за братів. Ім'я Ферон означає «коваль», «плавильник», «знавець заліза».