Еріх Варзіц
| Еріх Варзіц | |
|---|---|
| Народився | 18 жовтня 1906[1] Гаттінген, Еннепе-Рур, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство |
| Помер | 12 липня 1983[1] (76 років) Лугано, Тічино, Швейцарія ·інсульт |
| Поховання | Barbengod |
| Країна | |
| Діяльність | льотчик, льотчик-випробувач |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
Еріх Карл Варзіц (нім. Erich Karl Warsitz; 18 жовтня 1906, Геттінген — 12 липня 1983, Лугано) — німецький льотчик-випробувач, один із піонерів реактивної та ракетної авіації XX століття. Варзіц відомий як перша людина в історії, яка виконала політ на літаку з рідинним ракетним двигуном («Heinkel He 176») та перший пілот літака з турбореактивним двигуном («Heinkel He 178»). Ці польоти стали важливими віхами в розвитку реактивної авіації та передумовою подальшого створення сучасних реактивних літаків.
Життєпис
Ранні роки та льотна освіта
Еріх Варзіц народився 18 жовтня 1906 року в Геттінгені (Пруссія, нині Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) в сім'ї старшого інженера Роберта Варзіца. У молодості він виявив великий інтерес до авіації, навчався пілотуванню у спортивних льотних гуртках і отримав базовий льотний сертифікат A-2, а згодом — вищі льотні ліцензії B-1, B-2 й C-2. Паралельно він опановував навігацію, акробатичний та польоти наосліп — усі ці навички пізніше стали важливими для його роботи льотчиком-випробувачем.
Кар'єра льотчика-випробувача
Еріх Варзіц був провідним випробувачем у центрі Рехлін та фірми Heinkel. Його кар'єра стала визначальною для розвитку швидкісної авіації завдяки участі в експериментальних програмах:
- Випробування ракетних прискорювачів (1936–1937): Проводив перші небезпечні тести з інтеграції рідинних ракетних двигунів Вернера фон Брауна у фюзеляж літака Heinkel He 112. Успішно опанував методику керування тягою, яка на той час була вкрай нестабільною.
- Перший у світі політ на ракетному літаку (20 червня 1939): Здійснив виліт на Heinkel He 176. Це був перший літак, спроєктований спеціально для використання ракетного двигуна як основної силової установки.
- Перший у світі політ на реактивному літаку (27 серпня 1939): Підняв у повітря Heinkel He 178 — перший літак із турбореактивним двигуном (HeS 3). Цей політ офіційно відкрив еру реактивної авіації.
- Робота над системами зльоту: Протягом Другої світової війни випробував системи ракетного старту (RATO) для важкозавантажених бомбардувальників, що дозволяло літакам злітати з коротких смуг.
- Технічний внесок: Окрім безпосереднього пілотування, Варзіц брав участь у проєктуванні кабін та систем безпеки для нових типів двигунів, часто працюючи на межі технічних можливостей тогочасної авіаконструкції.
За свої досягнення у випробуваннях новітньої техніки був удостоєний звання «Народний льотчик» (Flugkapitän).
Робота в Люфтваффе й випробування реактивних двигунів
У 1930-х Варзіц працював спортивним льотчиком-інструктором, а згодом його зарахували до випробувального центру Люфтваффе в Рехліні. Там він випробовував різні моделі літаків і здобув репутацію технічно підкованого та досвідченого пілота. Саме цей досвід зробив його привабливою кандидатурою для роботи з новими, дослідницькими проєктами реактивних і ракетних систем.
1936 року він був призначений для співпраці з відомими конструкторами того часу — Ернстом Гейнкелем і Вернером фон Брауном, де брав участь у наземних і льотних випробуваннях літаків зі встановленими ракетними двигунами.
Піонерські польоти
Еріх Варзіц увійшов в історію авіації як пілот, що першим здійснив випробування літальних апаратів із принципово новими фізичними принципами руху. Його досягнення заклали фундамент для розвитку реактивної та космічної техніки:
- Червень 1937 року — на летовищі Нойгарденберг Варзіц вперше підняв у повітря модифікований винищувач Heinkel He 112, оснащений додатковим рідкопаливним ракетним двигуном конструкції Вернера фон Брауна. Під час випробувань він зумів успішно посадити літак навіть після вибуху двигуна та пожежі в кабіні, довівши можливість керування літаком на ракетній тязі.
- 20 червня 1939 року — здійснив перший у світі політ на експериментальному Heinkel He 176. Це був перший у світі літак, конструкція якого не передбачала повітряного гвинта і базувалася виключно на використанні ракетного двигуна як основної силової установки.
- 27 серпня 1939 року — на аеродромі Росток-Маріенее Варзіц вперше підняв у повітря Heinkel He 178 — перший у світі літак із турбореактивним двигуном (HeS 3 конструкції Ганса фон Огайна). Цей політ офіційно відкрив епоху реактивної авіації.
Heinkel He 176 — перший ракетний політ у світі
Один із найважливіших етапів кар'єри Варзіца — робота над «Heinkel He 176». Літак розроблявся для дослідження ракетної тяги без поршневого двигуна. 20 червня 1939 року Варзіц здійснив перший у світі політ літака, що повністю працював на рідинно-ракетному двигуні, що стало історичною подією в розвитку авіації.
У випробуваннях виникали величезні технічні труднощі — наприклад, у прототипного Heinkel He 176 існувала складна система аварійного виходу — кабіна могла відокремлюватися від фюзеляжу окремо, що було передвісником сучасних катапультованих крісел.
21 червня 1939 року літак продемонстрували керівникам німецького Міністерства авіації, але через високі ризики подальші польоти спочатку заборонили, а потім відновили.
Heinkel He 178 — перший реактивний політ
Через кілька тижнів після польоту на Heinkel He 176, 27 серпня 1939 року, Варзіц став пілотом першого в історії реактивного літака Heinkel He 178, оснащеного турбореактивним двигуном Heinkel HeS 3, створеним Гансом фон Огайном. Цей літак став першим у світі, який піднявся в повітря на реактивній тязі, відкривши «еру реактивної авіації».
Heinkel He 178 був невеликим одномісним літаком з металевим фюзеляжем та фіксованим шасі. Після кількох вдалих польотів зусиллями Варзіца і конструктора була доведена працездатність реактивної тяги, хоча подальше широке впровадження і розвиток цієї технології спочатку не отримали достатньої підтримки через початок Другої світової війни.
Друга світова війна
Після перших реактивних польотів Варзіц продовжив роботу головним льотчиком-випробувачем на Peenemünde-West та інструктором пілотів у Франції. Він активно залучався до обговорення перспектив реактивного розвитку військової авіації, включаючи розробку літака Heinkel He 280.
1942 року під час випробувального польоту на винищувачі «Messerschmitt Bf 109» він постраждав через технічну несправність і отримав травму, яка фактично завершила його активну льотну діяльність.
Повоєнні роки
Після завершення війни у травні 1945 року Варзіц був затриманий радянськими військами й арештований у Західному Берліні, де його допитували щодо роботи над ракетними та реактивними технологіями. Він провів кілька місяців у різних в'язницях, включно зі спеціальними таборами, а потім кілька років у радянських трудових таборах. Варзіц відмовився співпрацювати з радянською стороною, що призвело до утримання під вартою до 1950 року.
Після звільнення він оселився у Західній Німеччині та заснував компанію з високоточної механічної обробки та машинобудування «Maschinenfabrik Hilden», яка спеціалізувалася на виробництві точних деталей. 1965 року він вийшов на пенсію.
Смерть і спадщина
У квітні 1983 року Еріх Варзіц переніс інсульт, а 12 липня 1983 року помер у Лугано (Швейцарія) у віці 76 років.
Його ім'я увічнено як одного з найважливіших піонерів реактивної авіації. Німецька пошта випустила пам'ятну марку на честь цього льотчика 2007 року, а його внесок згадується в історичних дослідженнях та музейних експозиціях, присвячених раннім реактивним і ракетним двигунам.
Внесок
- Перший у світі політ літака на рідинно-ракетному двигуні («Heinkel He 176», 20 червня 1939).
- Перший у світі політ літака на турбореактивному двигуні («Heinkel He 178», 27 серпня 1939).
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132363062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).