YaChudo

Ерік Ремзі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ремзі.
Футболіст
Ерік Ремзі
Особисті дані
Повне ім'я Ерік Ремзі
Народження 14 лютого 1992 (34 роки)
  Шрусбері[1], Англія
Громадянство  Уельс Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби
?
?		 «Шрусбері Таун»
«Нью-Сейнтс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? Уельс «Велшпул Таун» 14 (0)
? Англія Університет Лафборо 28 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013 Уельс Уельс (футзал)  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2024–2026 США «Міннесота Юнайтед»
2026 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ерік Ремзі (англ. Eric Ramsay, нар. 14 лютого 1992[2], Шрусбері) — валлійський футбольний тренер та в минулому футболіст. Він народився в Англії, та короткий час був капітаном збірної Уельсу з футзалу.

Після короткого періоду гри у футбольному клубі Прем'єр-ліги Уельсу Ремзі розпочав кар'єру тренера в молодіжній команді клубу «Суонсі Сіті», а в 2017 році перейшов до академії клубу «Шрусбері Таун». Протягом 2 років він працював у академії клубу «Челсі», й у віці 29 років, у 2021 році, став помічником головного тренера клубу «Манчестер Юнайтед». У 2023 році Ремзі також був тренером національної збірної Уельсу з футболу. У лютому 2024 року Ерік Ремзі став головним тренером клубу MLS «Міннесота Юнайтед».

Ранні роки життя

Ерік Ремзі народився в Шрусбері в Англії, та виріс у Лланфілліні в Уельсі, де вчився в Лланфіллінській середній школі.[3][1][4] Після того, як він залишив молодіжну академію клубу «Нью-Сейнтс», Ремзі зіграв 14 матчів в команді Прем'єр-ліги Уельсу «Велшпул Таун», після чого вирішив вступити в університет, і зосередитися на тренерській роботі.[5][3] Під час навчання в Університеті Лафборо він займався футзалом, та був капітаном збірної Уельсу з футзалу під час відбіркового турніру до чемпіонату Європи з футзалу 2014 року.[6]

Кар'єра тренера

Початок кар'єри

У 2013 році Ремзі закінчив Університет Лафборо з дипломом з відзнакою першого класу за спеціальністю «Спортивна наука з менеджментом».[7] В університеті Ремзі працював помічником тренера разом з Кіраном Маккенною в футбольній команді університету.[1]

Після закінчення навчання Ремзі майже 4 роки працював провідним тренером відділу професійного зростання футболістів у клубі англійської Прем'єр-ліги «Суонсі Сіті», та тренував команди клубу до 21 року і до 18 років.[7][1][8] У 2017 році він став тренером академії клубу «Шрусбері Таун», а потім працював з першою командою клубу як тимчасовий головний тренер, а потім тренер першої команди.[9][4] У 2019 році Ремзі перейшов до структури клубу «Челсі»,, де він тренував команду віком до 23 років[9], і став наймолодшим британським тренером, який отримав ліцензію Про УЄФА.[10][11]

Манчестер Юнайтед і Уельс

У 2021 році Ремзі став тренером з розвитку гравців клубу «Манчестер Юнайтед» під керівництвом головного тренера Уле Гуннара Сульшера.[12][9] У наступні роки він став невід'ємною частиною тренерського штабу клубу, працюючи під керівництвом головних тренерів Ральфа Рангніка й Еріка тен Гага, при останньому команда виграла Кубок Футбольної ліги, і дійшла до фіналу Кубка Англії у 2023 році.[12][13] У манчестерському клубі Ремзі допоміг інтегрувати в клуб іноземних гравців, зокрема Каземіро, завдяки умінню вільно розмовляли іспанською та французькою мовами.[1]

Окрім своєї роботи в «Манчестер Юнайтед», у березні 2023 року Ремзі став помічником головного тренера національної збірної Уельсу з футболу.[12] Після цього головний тренер збірної Уельсу Роб Пейдж сказав: «Ерік, мабуть, на цей момент часу один із найкращих молодих футбольних тренерів у цьому світі».[14] Через 6 місяців він залишив роботу в збірній Уельсу, щоб зосередитися на роботі в «Манчестер Юнайтед» і своїй молодій родині.[12]

Міннесота Юнайтед

22 лютого 2024 року, незабаром після початку регулярного футбольного сезону, Ремзі став головним тренером клубу MLS «Міннесота Юнайтед». Він є наймолодшим постійним головним тренером в історії MLS, і підписав з клубом багаторічний контракт.[2] Дебют Ремзі як головного тренера «Міннесоти Юнайтед» відбувся 16 березня 2024 року домашньою перемогою над клубом «Лос-Анджелес» з рахунком 2-0. Під керівництвом нового головного тренера «Міннесота Юнайтед» видала найкращий за свою історію старт у сезоні MLS, причому клуб очолив турнірну таблицю Західної конференції після 12 ігор з 24 очками.[15] Під керівництвом Ремзі «Міннесота Юнайтед» вийшла до плей-оф MLS, зайнявши у своєму першому сезоні під керівництвом тренера 6-те місце в Західній конференції, побивши клубні рекорди за кількістю забитих голів, очок на виїзді та сухих матчів поспіль.[16] «Міннесота Юнайтед» посіла дев'яте місце в загальному заліку Supporters' Shield, та в дебютному сезоні Ремзі на посаді головного тренера вийшла до півфіналу плей-оф Західної конференції MLS. Другий сезон Ремзі розпочався дуже схоже на перший, 10 травня 2025 року «Міннесота Юнайтед» у матчі регулярного сезону MLS перемогла «Інтер Маямі», де грав Ліонель Мессі, з рахунком 4–1 на стадіоні «Альянц Філд». Це стала найважчою поразкою аргентинця як гравця «Інтер Маямі» на той момент[17], і, як наслідок, утретє за час свого перебування на посаді Ремзі був названий тренером тижня MLS.[18] «Міннесота Юнайтед» зрештою досягла найкращого показника клубу в регулярному сезоні ліги в 2025 році; клуб побив свої попередні рекорди за загальною кількістю очок, перемог, забитих голів, пропущених голів, сухих матчів та найдовшої безпрограшної серії[19], посівши четверте місце у Західній конференції MLS.[20] Згодом клуб вийшов до півфіналу плей-оф удруге за два сезони[21], а Ремзі приписали перетворення «Міннесота Юнайтед» на одну з найконкурентніших команд MLS.[22] Окрім виходу «Міннесота Юнайтед» до півфіналу Відкритого кубка США[23], цього сезону клуб також відзначився рекордним трансфером Тані Олувасеї до «Вільярреала».[24]

Вест-Бромвіч Альбіон

11 січня 2026 року Ерік Ремзі був призначений головним тренером англійського клубу «Вест-Бромвіч Альбіон»[25], проте вже 24 лютого цього ж року був звільнений за незадовільні результати.[26]

Примітки

  1. ↑ а б в г д Respected by Erik ten Hag and Casemiro – Eric Ramsay has become Manchester United's secret weapon. Manchester Evening News. 9 квітня 2023. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  2. ↑ а б Zgoda, Jerry (22 лютого 2024). New Minnesota United coach Eric Ramsay signs his contract, making it official. Star-Tribune. Архів оригіналу за 25 лютого 2024. Процитовано 26 лютого 2024. (англ.)
  3. ↑ а б Ramsay's rise from Llanfyllin school field to Chelsea backroom staff. Oswestry & Border Counties Advertizer. 19 листопада 2020. Процитовано 31 грудня 2020. (англ.)
  4. ↑ а б Former Shrewsbury Town coach Eric Ramsay earns Wales role. Shropshire Star. 3 березня 2023. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  5. ↑ New Cymru Assistant Coach Eric Ramsay speaks on JD Cymru Premier connection. Cymru Football. Процитовано 31 грудня 2023. (англ.)
  6. ↑ Welsh futsal set for European test. Wales Online. 19 червня 2012. Процитовано 9 лютого 2024. (англ.)
  7. ↑ а б Eric Ramsay. Loughborough University. Архів оригіналу за 30 грудня 2023. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  8. ↑ Swansea City Under-18S Eric Ramsay. Swansea City. 21 серпня 2016. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  9. ↑ а б в Spotlight: Eric Ramsay, Manchester United. Coaches' Voice. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  10. ↑ Former Shrewsbury Town coach Eric Ramsay lands a Manchester United role. Shropshire Star. 13 липня 2021. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  11. ↑ Railston, Steve (16 грудня 2021). Who's on the bench with Reds' new boss?: Our In-Depth Guide to Rangnick's Backroom Staff. Manchester Evening News. Процитовано 30 грудня 2023 — через ProQuest. (англ.)
  12. ↑ а б в г Why Manchester United coach Eric Ramsay is leaving Wales role after six months. Manchester Evening News. 4 вересня 2023. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  13. ↑ Former Shrewsbury Town coach Eric Ramsay wins first trophy with Manchester United. Shropshire Star. 27 лютого 2023. Процитовано 30 грудня 2023. (англ.)
  14. ↑ Rob Page Announces New Backroom Staff. Процитовано 18 січня 2024. (англ.)
  15. ↑ Second-Half Comeback Extends Loons Unbeaten Run. MNUFC.com. Процитовано 5 липня 2024. (англ.)
  16. ↑ Minnesota United Shatters Club Records in Remarkable MLS Cup Playoffs Return. FOOTBOOM. Архів оригіналу за 28 грудня 2024. Процитовано 21 жовтня 2024. (англ.)
  17. ↑ Rueter, Jeff. Inter Miami falls 4–1 to Minnesota United, in biggest loss with Lionel Messi. The Athletic. Процитовано 14 травня 2025.
  18. ↑ Hayward, Kyle. Ramsay, Lod Represent Loons on TOTM 12 After Downing Miami. MNUFC.com. Процитовано 14 травня 2025. (англ.)
  19. ↑ Marthala, Jon. Minnesota United settles for draw against undermanned FC Dallas but stretches unbeaten run to eight games. Star Tribune. Архів оригіналу за 21 січня 2026. Процитовано 20 січня 2026. (англ.)
  20. ↑ Blood, Rachel. Storylines | Minnesota and Seattle: The Start of a Real Rivalry | Minnesota United FC. MNUFC (англ.). Процитовано 24 жовтня 2025.
  21. ↑ Doyle, Matthew. What now? Minnesota United, LAFC bow out in Conference Semifinals. mlssoccer.com. Процитовано 28 листопада 2025. (англ.)
  22. ↑ Boehm, Charles. How Eric Ramsay turned Minnesota United into MLS Cup contenders. mlssoccer.com. Процитовано 28 листопада 2025. (англ.)
  23. ↑ MLS Soccer Staff. Austin FC dramatically beat Minnesota United in US Open Cup semifinals. MLSsoccer.com. Процитовано 26 жовтня 2025. (англ.)
  24. ↑ MLS Soccer Staff. Minnesota United transfer Tani Oluwaseyi to Villarreal. MLSsoccer.com. Процитовано 24 жовтня 2025. (англ.)
  25. ↑ Eric Ramsay appointed Albion men’s first team Head Coach | West Bromwich Albion. www.wba.co.uk (англ.). Процитовано 11 січня 2026.
  26. ↑ Club statement | Eric Ramsay | West Bromwich Albion. www.wba.co.uk (англ.). Процитовано 24 лютого 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).