YaChudo

Ерік Вітакер

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ерік Вітакер
Eric Whitacre
Зображення
Вітакер диригує, 2007
Вітакер диригує, 2007
Основна інформація
Повне ім'яангл. Eric Edward Whitacre Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження2 січня 1970 (56 років)
Місце народженняРіно (Невада)
Роки активності1990 — тепер. час
ГромадянствоСША
Національністьамериканець
Професіїдиригент, композитор, музикознавець, хоровий диригент, лікар Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаUniversity of Nevada, Las Vegas Juilliard School
Magnum opusSleep і Lux Aurumqued Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиНагорода Греммі за найкраще хорове виконання, 2012
ericwhitacre.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Е́рік Е́двард Ві́такер (англ. Eric Whitacre; нар. 2 січня 1970) — американський композитор, диригент та спікер, відомий своїми хоровими, оркестровими та духовими композиціями. У березні 2016 року був призначений першим артистом-резидентом Лос-Анджелеського хору в Концертному залі імені Волта Діснея.

Ранні роки

Вітакер народився в Ріно (Невада) у сім'ї Росса та Роксани Вітакерів. У дитинстві з перервами він навчався гри на фортепіано і був учасником молодіжного оркестру під керівництвом Джима Бернетта. Пізніше Вітакер грав на синтизаторі в техно-поп-гурті, мріючи бути рок-зіркою.[1][2] Попри те, що на той час Вітакер не вмів читати ноти, він розпочав музичне навчання в Невадському університеті в Лас-Вегасі, та в кінцевому підсумку навчався на бакалаврській програмі з музики, спеціалізуючись на композиції.[1]

Кар'єра

Вітакер згадує, що його життя змінилося після того, як він уперше в своєму житті виконав «Реквієм» Моцарта. Музикант вивчав композицію в українського композитора Вірка Балея, хорове диригування — у Девіда Вайллера та закінчив бакалаврат із музики у 1995 році. Вітакер зазначає, що Вайллер надихнув його — молодого композитора — на музичний шлях[2]. У 21-річному віці він написав твір «Go, Lovely Rose» для свого університетського хору, присвятивши його Девіду Вайлерру.

Вітакер продовжив своє навчання на магістратурі з композиції у Джульярдській школі, де він навчався у Джона Корільяно та Девіда Даймонда[2][3]. У 23-річному віці музикант завершив свій перший твір для духового оркестру «Ghost Train», який до того часу уже був записаний 40 разів. Том Леслі зацікавив юнака у написанні творів для духового оркестру[2]. Навчаючись у Джульярдській школі, Вітакер зустрів свою майбутню дружину Гілу Плітманн і двох найкращих друзів — Стівена Браянта та Джонатана Ньюмана. До 25 років Вітакер проживав у штаті Невада, а після закінчення навчання у 1997 році переїхав до Лос-Анджелеса. Після успіху з твором «Ghost Train» Вітакер вирішив повністю зайнятися професійною композиторською діяльністю[1][2].

Перший альбом Вітакера як композитора та диригента «Light & Gold», який був записаний на студії «Decca/Universal»[4], отримав нагороду Греммі у 2012 році за найкраще хорове виконання і посів перше місце в чартах класичної музики в США та Великій Британії протягом тижня з дня випуску[5][6][7]. Другий альбом Вітакера «Water Night» вийшов на студії «Decca/Universal» 12 квітня 2012 року й включив виступи його професійного хору «Eric Whitacre Singers», Лондонського симфонічного оркестру, Джуліана Ллойда Веббера та Гіли Плітманн.

До цього часу Вітакер писав твори для Лондонського симфонічного оркестру і хору, Джуліана Ллойда Веббера та Лондонської філармонії, вокальних ансамблів «The Tallis Scholars», «The King's Singers», оркестру Міннесоти та для багатьох інших колективів. Вітакер також співпрацював з композитором Гансом Циммером, пишучи тему русалки для фільму «Пірати Карибського моря: На дивних берегах».

Особисте життя

З 1998 року до 2017 року Вітакер був одружений з ізраїльською оперною співачкою Гілою Плітманн.[8][9]

У березні 2019 року композитор одружився з бельгійською оперною співачкою Лоренс Сервес на острові Мауї (Гавайські остови).[10]

Стиль

Особливістю творів Вітакера є використання алеаторних і невизначених частин, а також незвичих позначень у партитурах, які в деяких випадках вказують на рухи рук.[11] Його роботи описують як «певний вид музики, яку Ральф Воан-Вільямс можливо написав у кембриджському відділенні «Dunkin' Donuts».[12]

Стиль Вітакера, подібно до стилю Мортена Лорідсена, описують як «неоімпресіоністичний».[13][14]

Нагороди та відзнаки

Вітакер здобув перемогу на Міжнародному конкурсі композиторів ім. Барлова, отримував нагороди Американської асоціації диригентів, Американського форуму композиторів та у 2001 році — Комісії ім. Раймонда В. Брока Американської асоціації диригентів.[15] Його мюзикл «Paradise Lost: Shadows and Wings»,[16] здобув кілька нагород, серед них також нагороду Американської асоціації композиторів. У 2007 році альбом «Cloudburst and Other Choral Works» був номінований на музичну нагороду Греммі за найкраще хорове виконання, а альбом «Light & Gold» здобув нагороду Греммі за найкраще хорове виконання в 2012 році.[17]

Творчість

Симфонії для духового оркестру

  • «October»
  • «Sleep» (хорова транскрипція)
  • «Lux Aurumque» (транскрипція хорового твору, транспонованого на пів тона нижче з до мажор в до мінор)
  • «Cloudburst» (хорова транскрипція)
  • «Libertas Imperio» (з «Paradise Lost: Shadows and Wings»)
  • «Ghost Train»
  • «Equus»
  • «Noisy Wheels of Joy»
  • «The Seal Lullaby» (хорова транскрипція)

Твори для змішаного хору

  • «A Boy and a Girl» (вірш Октавіо Паса)
  • «Alleluia (адаптація для хору з «October»)
  • «Cloudburst» (вірш Октавіо Паса)
  • «Enjoy the Silence» (аранжування пісні Мартін Ґора та «Depeche Mode»)
  • «Glow» (вийшла для Діснейленду; слова Едварда Еша)
  • «Little Tree»
  • «Lux Aurumque» (вірш Едварда Еша; перекладений на латинську мову Чарльзом Антоні Сільвестрі; також написаний для чоловічого хору)
  • «Nox Aurumque» (вірш Чарльза Антоні Сільвестрі)
  • «The Seal Lullaby» (вірш Редьярда Кіплінга)
  • «She Weeps Over Rahoon» (вірш Джеймс Джойса)
  • «Sleep (оригінал з поеми Роберт Фроста «Stopping by Woods on a Snowy Evening»; у зв'язку з авторським правом версія опублікована на основі текстової адаптації Чарльза Антоні Сільвестрі)
  • «Sleep, My Child» (хорова транскрипція з «Paradise Lost: Shadows and Wings»)
  • «Three Flower Songs»
    1. I Hide Myself (вірш Емілі Дікінсон)
    2. With a Lily in Your Hand (вірш Федеріко Гарсія Лорки)
    3. Go, Lovely Rose (вірш Едмунда Воллера)
  • «Three Songs of Faith (вірші Е. Каммінгса)
    1. i will wade out
    2. hope, faith, life, love
    3. i thank You God for most this amazing day[18]
  • «Water Night» (вірш Октавіо Паса; переклад Муріель Рукейсер)
  • «i carry your heart» (вірші Е. Каммінгса)
  • «The Sacred Veil» (лірика Чарльза Антоні Сільвестрі)

Оркестрові твори

  • «Godzilla Eats Las Vegas»
  • «October»
  • «The River Cam»
  • «Water Night»
  • «Winter»

Мюзикл

  • «Paradise Lost: Shadows and Wings»

Інші аранжування

  • «Five Hebrew Love Songs» для сопрано, соло скрипки, фортепіано
  • «Goodnight Moon» для сопрано та струнного оркестру

Фільми та телебачення

  • «Пірати Карибського моря: На дивних берегах», співпраця з Гансом Циммером над темою русалки та хоровою частиною.
  • «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості», хормейстер. Вокалісти: Гіла Плітманн, Домінік Льюіс, Торі Летцлер. «Eric Whitacre Singers» співають хорові частини.
  • «Як приборкати дракона 3: Прихований світ», співпраця з композитором Джон Павеллом. «Eric Whitacre Singers» співають хорові частини.[19]

Примітки

  1. ↑ а б в Whitacre: Cloudburst & other choral works. Hyperion Records (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 8 липня 2019.
  2. ↑ а б в г д Camphouse, Mark; Green, Gary D.; Curnow, Jim; Meij, Johan de; Giroux, Julie; Grantham, Donald; Jager, Robert; La Plante, Pierre; Maslanka, David (2004). Composers on composing for band. Volume two (англ.). Chicago. с. 253—262. ISBN 1579993850. OCLC 60195229.
  3. ↑ Інтерв’ю Вітакера з BBC. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  4. ↑ Light & Gold. Eric Whitacre (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  5. ↑ Biography. Eric Whitacre (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  6. ↑ Classical Music: Top Classical Albums Chart. Billboard. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  7. ↑ Official Specialist Classical Chart Top 20 | Official Charts Company. www.officialcharts.com (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  8. ↑ OPERA NEWS - Hila Plitmann: "The Ancient Question". www.operanews.com. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  9. ↑ Whitacre, Eric vs Plitmann, Hila. UniCourt (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  10. ↑ I married the love of my life @laurence_servaes. Altijd bloemen mijn vrouw!. Eric Whitacre (англ.). 24 березня 2019. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  11. ↑ Shrock, Dennis (2009). Choral repertoire (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 761. ISBN 9780199716623. OCLC 320780194.
  12. ↑ Allison, John (10 серпня 2015). Prom 32: Eric Whitacre, review: 'overstayed its welcome'. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  13. ↑ Hall, Angela (2012). Added-Tone in the Choral Musik of Eric Whitacre (англ.). St. Louis.
  14. ↑ Lynch, Shane M. (2008). Music Historiography and Useful Style Histories: The Case for the Evolving Era of Neo-Impressionism and its Influence on American Choral Musik of the Late Twentieth and Early Twenty-First Centuries (англ.). Washington.
  15. ↑ American Choral Directors Association. web.archive.org. 8 березня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 липня 2019.
  16. ↑ Paradise Lost. Eric Whitacre (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  17. ↑ 54th Annual GRAMMY Awards. GRAMMY.com (англ.). 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  18. ↑ Cummings, E.E. i thank you God for most this amazing day. www.sccs.swarthmore.edu (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 липня 2019.
  19. ↑ Eric & Eric Whitacre Singers feature on How to Train Your Dragon: The Hidden World Soundtrack. Eric Whitacre (англ.). 1 лютого 2019. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).