YaChudo

Ернст Дойч

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ернст Дойч
нім. Ernst Deutsch Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 вересня 1890[1][2] або 16 вересня 1896[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[3][2][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 березня 1969[3][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін[3][2][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Громадянство Німеччина
     Австрія
     Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор, актор, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльностіз 1916
    У шлюбі зAnni Deutschd Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0222074
    Нагороди та премії
    Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

    медаль Ернста Рейтера (1960)

    медаль Кайнцаd

    Берлінська художня преміяd (1965)

    Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль


    CMNS: Ернст Дойч у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Ернст Дойч (нім. Ernst Deutsch; 16 вересня 1890 — 22 березня 1969) — австрійський і німецький актор.

    Біографія

    Народився 16 вересня 1890 року в єврейській родині, батько — празький комерсант Людвіг Дойч, мати — Луїза Краус. Дебютував на сцені Празького театру. У 20-х — початку 30-х років працював в театрах Відня, Дрездена, Берліна. У кіно з 1916 року («Помста померлої»).

    Для Дойча була характерна експресіоністська манера виконання, побудована на різких рухах, перебільшеною мімікою. Найбільш виразно це виявилося у ролях, зіграних в німецьких фільмах початку 20-х років: касир в фільмі «З вечора до півночі» (1920) і прислужник рабина в картині «Голем, як він прийшов у світ» (1920, режисер П. Вегенгер), Борух в стрічці «Старий закон» (1923, режисер Е. А. Дюпон).

    Після приходу в Німеччині до влади нацистів у 1933 році змушений був емігрувати — спочатку до Великої Британії, а у 1938 році — у США, де знімався під псевдонімом Ернст Доріан.

    Виступав на Бродвеї, потім преїхав у Голлівуд. У ролях служки храму («Процес», 1947, режисер Г. В. Пабст) і барона Курца («Третя людина», 1949, режисер К. Рід) виявив прагнення до точної психологічної розробки характерів.

    У 1947 році повернувся до Відня, виступав на сцені Бургтеатру. З 1951 року переїхав до Західного Берліна, був актором Шиллертеатру і Шльоспарктеатру. Знімався в кіно і на телебаченні. Остання поява на екрані в телефільмі «Перед заходом сонця» (1966).

    Загинув 22 березня 1969 року в залізничній аварії на дорозі з Цюриха у Мюнхен. Похований на єврейському кладовищі в Берліні.

    У 1973 році на його честь міський театр Гамбурга перейменували у Театр Ернста Дойча.

    Фільмографія

    • 1916 — Помста померлої / Die Rache der Toten|Die Rache der Toten — Шрайбер
    • 1918 — Die zweite Frau — єзуїт
    • 1918 — Пікова дама / Pique Dame — граф Сен-Жермен
    • 1918 — Апокаліпсис / Apokalypse
    • 1919 — Irrungen — Франц, працівник
    • 1919 — Гейша і самурай / Die Geisha und der Samurai
    • 1919 — Die Frau im Käfig
    • 1919 — Подарунок блондинки / Blondes Gift
    • 1919 Der Galeerensträfling — в'язень
    • 1919 — Vom Schicksal erdrosselt
    • 1919 — Аладдін і чарівна лампа / Aladdin und die Wunderlampe
    • 1919 — Fluch der Vergangenheit
    • 1919 — Die Tochter des Henkers
    • 1919 — Сандомирський монастир / Das Kloster von Sendomir
    • 1920 — Моніка - співоча пташка / Monica Vogelsang — Йоганнес Вальтершпіль
    • 1920 — Gerechtigkeit
    • 1920 — Erpreßt
    • 1920 — Полювання на смерть / Die Jagd nach dem Tode
    • 1920 — Die Jagd nach dem Tode 2.Teil: Die verbotene Stadt
    • 1920 — Ґолем, як він прийшов у світ / Der Golem, wie er in die Welt kam — прислужник рабина
    • 1920 — Юдіт Трахтенберг / Judith Trachtenberg — брат Юдіт
    • 1920 — З ранку до півночі / Von morgens bis mitternacht — касир
    • 1921 — Brennendes Land — вікарій Бенедикт
    • 1921 — Леді Годива / Lady Godiva
    • 1922 — Die Dame und der Landstreicher
    • 1922 — Кінець герцога Ферранте / Herzog Ferrantes Ende|Herzog Ferrantes Ende]] — Орландо
    • 1922 — Боротьба за себе / Der Kampf ums Ich
    • 1923 — Пагода / Die Pagode
    • 1923 — Пекуча таємниця / Das brennende Geheimnis
    • 1923 — Старий закон / Das alte Gesetz — Борух / його син
    • 1924 — Дебет і кредит / Soll und Haben — Бернхард
    • 1926 — Життя за життя / Dagfin — Асарян, вірменин
    • 1927 — Жіночий притулок в Ріо / Das Frauenhaus von Rio — Бойдель
    • 1927 — Zwei unterm Himmelszelt — П'єр Мареско
    • 1928 — Артисти / Artisten — ілюзіоніст Маранофф
    • 1936 — Одруження Корбан / The Marriage of Corbal — утікач
    • 1940 — Чоловік, з яким я одружилася / The Man I Married — Отто
    • 1941 — Так закінчується наша ніч / So Ends Our Night — доктор Бер
    • 1942 — В'язень Японії / Prisoner of Japan — мацурі
    • 1942 — Enemy Agents Meet Ellery Queen — доктор Морзе
    • 1942 — Знову разом у Парижі / Reunion in France — капітан
    • 1943 — Місяць зайшов / The Moon Is Down — майор Гантер
    • 1943 — Night Plane from Chungking — майор Бріссак
    • 1945 — Острів мертвих / Isle of the Dead — доктор Дроссос
    • 1948 — Процес / Der Prozeß — Шарф, прислужник в храмі
    • 1949 — Третя людина / The Third Man — барон Курц
    • 1952 — / Wenn abends die Heide träumt|Wenn abends die Heide träumt]]
    • 1958 — Себастьян Кнайп / Sebastian Kneipp — Ein großes Leben|Sebastian Kneipp]] — папа Лев XIII
    • 1962 — Перед заходом сонця / Vor Sonnenuntergang — Geheimrat Clausen (ТВ)

    Нагороди

    Примітки

    1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
    3. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118678019 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    4. ↑ а б verschiedene Autoren Biographisches Lexikon zur Geschichte der böhmischen Länder — R. Oldenbourg Verlag, Collegium Carolinum, 2000.

    Література

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).