YaChudo

Ернст Гертер

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гертер.
Ернст Гертер
нім. Ernst Herter
Народження14 травня 1846
Берлін, Пруссія
Смерть21 грудня 1917 (71 рік)
 Берлін, Німецька імперія
ПохованняСтаре кладовище дванадцяти апостолівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняБерлінська академія мистецтв[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительКарл Вольф[2], August Fischerd[2] і Gustav Bläserd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульптор, митець, медальєр Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникБерлінський університет мистецтв[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленБерлінська академія мистецтв[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориSatyr with little Bacchus, replica from Farnese Collectiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекції
Берлінська галереяd і Ахілліон Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ернст Гертер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ернст Густав Гертер (Хертер; нім. Ernst Gustav Herter; 14 травня 1846, Берлін - 21 грудня 1917, Берлін) - німецький скульптор.

Біографія

Народився 1846 року в Берліні. Навчався там же, в Академії мистецтв у Блезера та Вольфа (обидва були учнями Рауха). З 1869 працював як самостійний скульптор. У 1875 році здійснив освітню поїздку до Італії. Надалі був професором та дійсним членом Берлінської академії мистецтв.

Однією з найвідоміших робіт Гертера є статуя «Ахіллес, що вмирає» (1884). Ця скульптура була придбана імператрицею Австрії і стала центральним елементом парку її палацу Ахілліон на острові Корфу, Греція, де знаходиться і досі. Авторське повторення цієї скульптури прикрашає площу польського міста Ельблонг.

Другою відомою роботою Гертера стала статуя Гермеса, замовлена ​​в подарунок австрійській імператриці її чоловіком, і назва вибудованої у Відні віллі Гермес.

Також Гертером був створений фонтан-пам'ятник Генріху Гейне, також відомий як «Фонтан Лорелеї». Ця робота була відкинута німецьким урядом через суперечливе ставлення до творчості Гейне на той час[3]. У результаті, фонтан був викуплений містом Нью-Йорком і 1899 встановлено в Бронксі, причому Гертер був присутній на відкритті.

Незважаючи на численні випадки вандалізму, Фонтан Лорелеї зберігся до наших днів.

Помер Гертер у 1917 році в Берліні.

Галерія

Примітки

  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ а б в г д е Thieme U., Becker F., Vollmer H. Künstlerlexikon / Hrsg.: U. Thieme, F. Becker, H. Vollmer et al. — E. A. Seemann.
  3. ↑ Richard S. Levy (2005). Antisemitism: A Historical Encyclopedia Of Prejudice And Persecution. ABC-CLIO. p. 295. ISBN 978-1-85109-439-4

Література

  • Herter, Ernst. In: Hans Vollmer (Hrsg.): Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix Becker. Band 16: Hansen–Heubach. E. A. Seemann, Leipzig 1923, S. 554–555
  • Karl Richard Henker (Hrsg.): Grabmalskunst, I. Sammlung Berliner Friedhöfe. Verlag Otto Baumgärtel, Berlin o. J. (um 1904), Tafel 3 (Grabmal Warthmüller von Herter).
  • Brigitte Hüfler: Ernst Herter (1846–1917). Werk und Porträt eines Berliner Bildhauers. Phil. Diss. FU Berlin 1978.
  • Peter Bloch, Waldemar Grzimek: Das klassische Berlin. Die Berliner Bildhauerschule des 19. Jahrhunderts. 1978 (2., überarbeitete Auflage Berlin 1994).
  • Peter Bloch (Hrsg.): Nordrhein-Westfalen und die Berliner Bildhauerschule des 19. Jahrhunderts. Berlin 1984.
  • Cornelius Steckner: Museum Friedhof. Bedeutende Grabmäler in Berlin. Berlin 1984.
  • Peter Bloch, Sibylle Einholz, Jutta von Simson (Hrsg.): Ethos und Pathos – Die Berliner Bildhauerschule 1786–1914. Ausstellungskatalog Hamburger Bahnhof Berlin/Skulpturensammlung der Staatlichen Museen Berlin Preußischer Kulturbesitz, Berlin 1990 (Katalog und Aufsatzband).
  • Manuela Lintl: Kokett wehrt sich die Nixe. Artikel in der Tageszeitung Neues Deutschland, 21. Juli 1998.
  • Stiftung Stadtmuseum Berlin: Katalog der Bildwerke 1780–1920. Bearbeitet von Knut Brehm, Bernd Ernsting, Wolfgang Gottschalk und Jörg Kuhn, Köln 2003.
  • Hans-Jürgen Mende: Lexikon Berliner Grabmäler. Berlin 2006.
  • Jörg Haspel, Klaus von Krosigk (Hrsg.): Gartendenkmale in Berlin: Friedhöfe. Bearbeitet von Katrin Lesser, Jörg Kuhn und Detlev Pietzsch (= Beiträge zur Denkmalpflege in Berlin. Band 27) Imhof-Verlag, Petersberg 2008, S. 264, 321, 325.
  • Hans Jürgen Mende: Alter Zwölf-Apostel-Friedhof. Ein Friedhofsführer, Christian Simon Verlag Edition Luisenstadt, Berlin 2007, 1. Auflage, S. 14 und S. 26–27.
  • Preußisches Denkmal-Institut e. V. (Neuss): Zentralregister der Preußischen Personen- und Kriegerdenkmäler.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).