Ернест Дені
| Ернест Дені | |
|---|---|
фр. Ernest Denis  | |
 | |
| Народився | 3 січня 1849[1][2][…] Нім[4][5] |
| Помер | 4 січня 1921[1][2][…] (72 роки) Париж[4][5] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | історик Східної Європи, історик, письменник, викладач університету, славіст, bohemicist, політик |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Знання мов | французька[1] і чеська |
| Заклад | Паризький університет |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Посада | Member of parliament for the Northd[6] |
| Діти | Pierre Denisd і Juliette Marianne Piccardd[7] |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
Ернест Дені (3 січня 1849, Нім — † 4 січня 1921, Париж) — був французьким істориком.
Життєпис
Народився 3 січня 1849 року в Німі. Працював університетським професором Паризького університету Сорбонна. Предметом його дослідження була історія Східної Європи з акцентом на історію чехів. Він був важливим прихильником державності чеського народу. Ернест Дені заснував разом з професором історії Луї Ейзенманом та Луї Леже «Національний комітет», який виступав за незалежність Чехії. Крім того, він був членом французької дослідницької групи «Комітету з досліджень» («Комісія з вивчення»), яка займалася розвідкою Саару та Рейнського краю. Він був другом пізніше президента Чехії Едуарда Бенеша.
У серпні 1918 року, разом із французьким міністром Альбер Тома став ідейним натхненником створення в Парижі «Української Національної ради», яку очолив Федір Савченко.
20 серпня 1918 року французький міністр закордонних справ Стефан Пішон улаштував прийом представникам бюро Української Національної Ради, зокрема Альберу Тома та Ернесту Дені. Через два дні, 22 серпня, провідна французька загальнонаціональна газета Le Temps інформувала читачів: "Міністр закордонних справ прийняв Українську Національну Раду, яка йому була представлена особисто паном Альбером Тома та паном Ернестом Дені, професором Сорбонни. Українська Національна Рада, очолювана паном Савченком, колишнім викладачем в Російському університеті, має на меті боротися з німецькими впливами[8].
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija / за ред. A. Vujić — LZMK, 2005.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128384212 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Дипломатичний фронт 100 років тому. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).