Ерлінг Стейнвегг

Ерлінг Стейнвегг
Народився	XII століття
Помер	1207[1]  Тенсберг, Вестфолл, Естланн, Норвегія[1]
Знання мов	норвезька
Посада	Король Норвегії
Батько	Магнус V[1]
Мати	NN
Брати, сестри	Sigurd Magnussond і Інге II
Діти	Sigurd Ribbungd[1]

Ерлінг I Стейнвегг (д/н — 1207) — кандидат на титул короля Норвегії з 1204 до 1207 року від партії баглерів, учасник громадянської війни у Норвегії.

Позашлюбний син Магнуса V, короля Норвегії. після перемоги короля Сверріра I очільники баглерів втекли до Данії. Сам Ерлінг деякий час жив у Швеції, а потім переїхав до двору данського короля Вальдемара II. скориставшись раптовою смертю короля Гокона III, він висунув свої претензії на трон. За допомогою данських військ висадився у Норвегії й захопив її південну та західну частини. Тут його оголосили новим королем. Втім незабаром, у 1207 році Ерлінг, зненацька помер. Боротьбу баглерів проти біркебейнерів продовжив регент синів Ерлінга — Філіпп Сімонссон.

Діти від коханок:

• Сігурд
• ім'я невідоме.

• Helle, Knut Under kirke og kongemakt, 1130—1350 (Oslo: 1995)

1. ↑ ^{а б в г д} Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480