YaChudo

Ерго Проксі

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Ерго Проксі
Постер до аніме
エルゴプラクシー
Ergo Proxy
Ерго Проксі
Жанркіберпанк[1], постапокаліптика[2][3], наукова фантастика[2], психологія[3]
Аудиторіясейнен
Телевізійний аніме-серіал
РежисерМурасе Сюко
СтудіяGeneon Entertainment, Manglobe
ЛіцензіатCrunchyroll
МережаWOWOW
Інші мережіЯпонія Geneon
Україна QTV[4]
Інші країни
США Канада Geneon
Велика Британія MVM Films
Австралія Нова Зеландія Madman Entertainment
СШАFuse TV
Австралія ABC2
Канада G4techTV Canada
Швеція ZTV
Період показу25 лютого 2006 — 12 серпня 2006
Кількість серій23
Манґа
Centzon Hitchers & Undertaker
АвторХарао Юміко
ВидавецьShogakukan
ІмпринтSunday GX Comics
ЖурналMonthly Sunday Gene-X
Період випуску18 лютого 2006 — 18 листопада 2006
Кількість томів2

«Ерго Проксі»[4] (яп. エルゴプラクシー, англ. Ergo Proxy) — аніме-серіал у жанрі кіберпанку, створений студією Manglobe за підтримки компанії Geneon Entertainment.

Прем'єра аніме відбулась на японському супутниковому телеканалі WOWOW 25 лютого 2006 року[3]. Остання серія вийшла 12 серпня 2006 року. В Україні українською мовою транслювався телеканалом QTV[4].

За мотивами аніме-серіалу в березні 2006 року в сейнен-журналі Monthly Sunday Gene-X видавництва Shogakukan почала виходити манґа Centzon Hitchers & Undertaker.

Сюжет

На постапокаліптичній Землі 7207 року існує накрите скляним куполом місто Ромдо. У другій половині XXI ст. людство, залежне від метангідрату, спричинило ланцюгову реакцію його вивільнення. Внаслідок реакції сталися катастрофічні зміни клімату і небо досі приховане хмарами. Жителі Ромдо — люди та андроїди, яких називають АвтоРейвами. Люди повинні вважати це місце утопією, їх вирощують штучно, а характеристики визначаються заздалегідь розробленим планом сімох Радників. Людей обслуговують АвтоРейви, які також постійно слідкують за ними. Складна екологічна ситуація довкола міста під куполом, занепад інших міст, скрутна демографічна ситуація усередині Ромдо, а також безліч інших проблем слугують виправданням постійному контролю за жителями.

Показні ідилія та баланс порушуються серією жорстоких вбивств у місті. Ріл Меєр — інспекторка з Бюро Розслідувань, разом зі своїм андроїдом Іґґі отримує наказ розслідувати цю справу. Розслідування ускладнюється епідемією вірусу «коґіто» серед андроїдів, напливом іммігрантів з інших міст тощо. Ріл знайомиться з іммігрантом із міста Моск, Вінсентом Ло, який страждає на амнезію та займається знищенням заражених андроїдів. Вони зустрічають дівчинку-андроїда Піно, заражену вірусом «коґіто», та втрьох тікають із міста, щоб знайти відповіді в Моску.

У подорожі вони відвідують місто людей Хорос, яке ворогує з містом роботів Асура; безіменне безлюдне місто, яке продовжують доглядати АвтоРейви; заросле місто, яке спершу сприймають за систему печер; ідилічне чашоподібне місто з таємничим озером у центрі; Смайлленд, стилізований під американський парк розваг 1950-х.

Відвідуючи різні міста на шляху, Ріл у процесі розслідування дізнається про феномен «Пробудження» заражених андроїдів, коли вони самоусвідомлюються, та існування Проксі — не людей і не андроїдів, які керують містами. Перший Проксі, який насправді керував Ромдо, намагається чинити влив на Вінсента, щоб придушити його людяність. Перший Проксі врешті дістається до Моска та викрадає кулон, де містяться втрачені спогади Вінсента. Ріл, Вінсент і Піно вирішують повернутися до Ромдо. Піно в процесі подорожі розвиває свої здібності до малювання та музикування, а також у інших аспектах стає більш людяною.

Розслідування Ріл показує, що на Землі насправді немає людей. Справжні люди покинули планету на величезному космічному кораблі ще в XXI ст. На Землі вони залишили 300 безсмертних штучних гуманоїдів Проксі, призначених зберегти людську культуру та подобу людського життя. Проксі створили міста під куполами, нову расу псевдолюдей та АвтоРейвів. Але будучи безсмертними, Проксі, кожен з яких керував окремим містом, відчували нестерпну самотність або божеволіли. Перший Проксі зрозумів, що це не просто недолік. Справжні люди створили Проксі недосконалими з метою запланованого вимирання самих Проксі та їхніх творінь, коли планета знову стане придатна для життя. Для цього в Проксі закладено взаємну ворожість і вразливість до сонячного світла. Потім справжні люди повинні повернутися й заселити міста.

Перший Проксі створив ідеального Ерго Проксі, щоб помститися своїм творцям і зруйнувати їхні плани. Ерго Проксі правив Ромдо замість Першого Проксі, але бачачи недосконалість людей і відчуваючи до них прихильність, покинув місто і вирушив у Моск, яким керувала Проксі Монад. Вона ціною свого життя допомогла Ерго Проксі стерти спогади аби він зміг жити, як людина. Проте вона лишила йому кулон, здатний повернути ці спогади. Ріл дізнається, що вона частковий клон Монад, чиє призначення повернути Ерго Проксі. Несвідомо впізнавши в ній Монад, Вінсент закохався у неї та прибув до Ромдо.

Керівник Бюро громадянської безпеки, Рауль Крід, який раніше дізнався про Проксі, розробив проєкт зі зміни людських тіл, аби вони стали незалежними від Проксі. Він також створив точного клона Монад на ім'я Дедал Юмено, щоб керувати проєктом. У результаті купол Ромдо руйнується і більшість жителів міста, разом із Дедал, гине. Вінсент перетворюється на Ерго Проксі, і Ріл шукає його в зруйнованому місті. Вона також зустрічає свою іншу копію на ім'я Реал, яка гине, намагаючись злетіти над хмарами. Перший Проксі убиває регента міста Донова Меєрса. Ерго Проксі відмовляється бути маріонеткою Першого Проксі, вони б'ються. Під час цього в Ріл пробуджується особистість Монад і вона допомагає Ерго Проксі остаточно позбутися впливу Першого Проксі, який гине під сонячним промінням. АвтоРейв Рауля, Крістева, бере під опіку Піно. Разом із Ріл вони покидають місто, а Вінсент лишається зустріти справжніх людей, чиї шатли з'являються в небі.

Персонажі

Вінсент Ло (яп. ビンセント・ロウ, Binsento rou) — іммігрант з міста Моск, який працює на Центр Контролю АвтоРейвів Ромдо, створений для розшуку та знищення заражених АвтоРейвів в Тимчасовому Іммігрантському Секторі.

Він прагне стати повноправним Громадянином Ромдо, але зрештою, не зумівши скинути з себе важкий тягар свого минулого, покидає місто. Невпевнений в собі, страждає втратою пам'яті. Протягом серіалу його зовнішній вигляд та характер змінюється. Має романтичну схильність до Ріл Меєр.

Сейю: Юса Кодзі

Ріл Меєр (яп. リル・メイヤー, Riru meiyā) — інспекторка Бюро Розслідувань та онука правителя Ромдо Донова Меєра.

Вона розслідує обставини ряду вбивств, вочевидь скоєних зараженими вірусом «коґіто» АвтоРейвами. Ріл супроводжує Вінсента в його подорожі, аби дізнатися більше про таємничих Проксі.

Сейю: Сайто Ріе

Піно (яп. ピノ) — заражена вірусом «коґіто» дівчинка АвтоРейв. Дочка Рауля Кріда та Саманти Росс.

Після того, як уряд надав Кріду право на реального сина її планували списати, але невчасна смерть Саманти та її нового сина спонукали Піно втекти з Ромдо. Супроводжує Вінсента в його подорожі. Дуже балакуча та весела.

Сейю: Ядзіма Акіко

Іґґі (яп. イギー, Igī) — особистий АвтоРейв, що належить Ріл Меєр. Перебував поруч з Ріл з дитинства. Іґґі заражається вірусом «коґіто» і в нього виникають сильні суперечливі почуття до Ріл: він одночасно любить її як свою господиню, та ненавидить за те, що вона егоїстична та зарозуміла. Він викрадає та замикає Ріл, щоб «захистити» її, і планує вбити Вінсента. Врешті-решт Іґґі жертвує собою, щоб врятувати життя Ріл.

Сейю: Кійоміцу Мідзууті

Рауль Крід (яп. ラウル・クリード, Rauru Kurīdo) — новопризначений генеральний директор Бюро безпеки громадян. Разом з дружиною Самантою вони вдочерили Піно. Пізніше вони отримали дозвіл на народження власного сина. Рауль був вірний системі, але з часом розчаровується і починає зневажати владу, відповідальну за повільний занепад міста. Справно володіє стрілецькою зброєю.

Сейю: Хікару Ханада

Дедал Юмено (яп. デダルス・ユメノ, Dedarusu Yumeno) — головний лікар, який очолює групу дослідження Проксі, директор Відділу охорони здоров'я та соціального забезпечення. Особистий лікар і друг Ріл Меєр. Дедал одержимий Ріл. Після того, як Ріл відправляється з Вінсентом у подорож до міста Моск, Дедал створює клона Ріл з використанням клітин Проксі Монади. Клон дуже швидко дорослішає і покидає Дедала.

Сейю: Кобаясі Санае

Медіа

Аніме

Серіал створений студією Manglobe за підтримки компанії Geneon Entertainment.

Прем'єра аніме відбулась на японському супутниковому телеканалі WOWOW 25 лютого 2006 року. Остання серія вийшла 12 серпня 2006 року[5]. Пізніше компанія Geneon Entertainment випустила аніме в 9 DVD-томах, що виходили з 25 травня 2006 по 25 січня[6][7].

Манґа

За мотивами аніме-серіалу в березні 2006 року в сейнен-журналі Monthly Sunday Gene-X видавництва Shogakukan почала виходити манґа Centzon Hitchers & Undertaker[8]. Видавництво Shogakukan випустило манґу в 2 танкобон-томах, що вийшли в серпні 2006[9] та в лютому 2007 відповідно[10].

Музика

Компанія Geneon Entertainment випустила два саундтреки аніме-серіалу під назвою «Ergo Proxy» OST opus01[11] і «Ergo Proxy» OST opus02[12]. Диски вийшли в Японії відповідно 25 травня та 25 серпня 2006 року[13][14].

«Ergo Proxy» OST opus01

Ergo Proxy CD Soundtrack: Opus 01
Саундтрек-альбом
ВиконавецьІке Йосіхіро
Дата випуску25 травня 2006
Жанрсаундтрек
Тривалість57:00
ЛейблGeneon Intertaiment

«Ergo Proxy» OST opus02

Ergo Proxy CD Soundtrack: Opus 02
Саундтрек-альбом
ВиконавецьYoshihiro Iked Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата випуску25 серпня 2006
Жанрсаундтрек
Тривалість53:46
ЛейблGeneon Intertaiment

Філософська тематика

Серед тем, які піднімаються в «Ergo Proxy», пошук сенсу існування, природи особистості та взаємодії людини з трансцендентним. Проксі виступають метафорою самої людини, що задумається про межі людської ідентичності та свободи. Серіал звертається до таких концепцій, як «Феноменологія духу» Гегеля, теорія інформації та космологія[15].

Кожен епізод цього аніме називається «медитація» на честь мисленнєвих експериментів Рене Декарта. Чотири комп’ютери, що керують містом під куполом, названі на честь філософів Берклі, Гуссерля, Дерріди та Лакана[15]. Назва вірусу «коґіто» посилається на відомий вислів Декарта «cogito ergo sum»[16].

Сприйняття

Серіал «Ergo Proxy» отримав переважно позитивні відгуки, критики хвалили серіал за складну візуальну складову, кіберпанкову естетику та інтелектуальні теми. Критика була спрямована на нерівномірну подачу наративу та надмірні посилання на філософію.

Згідно з рецензією від IGN на DVD-видання, аніме є варіацією на тему того, що робить нас людьми, і як поставиться творець до творіння, що перевершує його самого. Ці проблеми є рушіями і дії, і філософських роздумів. Іноді серіал проте занадто заглиблюється посилання на різні ідеї та твори. Його візуальний стиль темний і стерильний, що підкреслює штучність його світу, а персонажі мають правдоподібні мотиви, але непереконливі діалоги. Те, чого йому бракує у захопливому сюжеті, частково компенсується потужним саундтреком, візуальною складовою та часом проникливими думками[17].

CBR зазначає, що «Ergo Proxy» починається як будь-яке інше антиутопічне кіберпанківське аніме, але поступово перетворюється на аніме про божественність та місце (чи його відсутність) для людства у ширшій схемі речей. Багато епізодів — це одноразові таємниці з власними поворотами сюжету, і всі вони приголомшливі, стосуючись глибоких філософських дискусій про існування та власне «я»[18].

MovieWeb описали, що «Ergo Proxy» – це захопливе поєднання наукової фантастики, нуару та готики, яке заворожує глядача приголомшливою візуальною складовою, темами, що виривають нерви, та сюжетом, що спонукає до роздумів. Крім того, аніме коментує свідомість людини, обмеження, що накладаються технологіями, та нашу залежність від них[19].

Енциклопедія наукової фантастики пише, що складний сюжет «Ergo Proxy» перебуває під впливом гностицизму та поєднує численні філософські ідеї, а також класичні та популярні алюзії. Наприклад, присутня переосмислена історія Дедала та Ікара, Піно натякає на Піноккіо, один епізод під назвою «RE-L124C41+» є перегуком з романом Г'юго Гернсбека «Ральф 124C 41+». Незважаючи на загалом похмурий тон, є деякі легші штрихи, а також чарівна Піно. Хоча амбіції аніме іноді заходять у неоднозначність, це успішний та ефективний зразок науково-фантастичного аніме[20].

Screen Rant, роблячи огляд суперечливих аніме, вказує, що у 2020-і, зі зростанням занепокоєння щодо регулювання штучного інтелекту та етики трансгуманізму, теми аніме вдарили сильніше, ніж будь-коли. Однак його абстрактне оповідання та нігілістичний світогляд також поляризували сучасну авдиторію. Дехто міг би назвати його інтелектуальним шедевром, а інші — претензійним. У будь-якому разі, «Ergo Proxy» розпалило дискусію про все: від класової боротьби до корпоративного контролю[21].

За версією IGN, опенінг «Ergo Proxy» включено до десятки найкращих опенінгів аніме[22].

У 2015 році Міністерство культури КНР оголосило про заборону «Ergo Proxy» в країні[23].

Примітки

  1. ↑ Bonthuys, Darryn (27 червня 2020). The Best Cyberpunk Anime for Newcomers. IGN (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 24 січня 2024.
  2. ↑ а б Roe, Matthew (30 липня 2021). Ergo Proxy: Purpose in the Apocalypse. Anime News Network (англ.). Процитовано 24 січня 2024.
  3. ↑ а б в Ерго Проксі в енциклопедії аніме на сайті «Anime News Network»(англ.)
  4. ↑ а б в Аніме. QTV. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 3 грудня 2018.
  5. ↑ Ergo Proxy Season 1 Episode Guide. TV.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 30 березня 2025.
  6. ↑ Ergo Proxy I〈初回限定版〉 (яп.). NBCUniversal Entertainment Japan. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2014.
  7. ↑ Ergo Proxy IX〈初回限定版〉 (яп.). NBCUniversal Entertainment Japan. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2014.
  8. ↑ manglobe＋原尾有美子 (яп.). Monthly Sunday Gene-X official website. Архів оригіналу за 2 січня 2007. Процитовано 4 червня 2015.
  9. ↑ Centzon Hitchers and Undertaker (яп.). Ergo Proxy official website. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2015.
  10. ↑ Centzon Hitchers and Undertaker II (яп.). Ergo Proxy official website. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2015.
  11. ↑ Yoshihiro Ike – Ergo Proxy original sound track opus 01 (англ.). Discogs. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 3 грудня 2018.
  12. ↑ Yoshihiro Ike – Ergo Proxy original sound track opus 02 (англ.). Discogs. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
  13. ↑ Ergo Proxy OST opus01 (яп.). NBCUniversal Entertainment Japan. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2014.
  14. ↑ Ergo Proxy OST opus02 (яп.). NBCUniversal Entertainment Japan. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 22 червня 2014.
  15. ↑ а б Kuroda, Makoto (2023). 4 Science, Science Fiction and Cogitation: God, Man and "Self" in Ergo Proxy (англ.). doi:10.13140/RG.2.2.31510.93761. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  16. ↑ Nadeem, Muhib (4 квітня 2025). Top 8 Anime for Philosophy Majors. DualShockers (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  17. ↑ Smith, D. F. (11 листопада 2008). Ergo Proxy - The Complete Box Set. IGN (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  18. ↑ Trinos, Angelo Delos (3 березня 2021). 10 Confusing Anime That Only Make Sense On A Rewatch. CBR (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  19. ↑ Hinduja, Soniya (11 серпня 2023). 42 Greatest R-Rated Adult Anime Series of All Time. MovieWeb (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  20. ↑ SFE: Ergo Proxy. sf-encyclopedia.com. Процитовано 16 грудня 2025.
  21. ↑ Clark, Coleman (8 березня 2025). 10 Forgotten Anime So Controversial They'd Break the Internet If They Released Today. ScreenRant (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  22. ↑ Isler, Ramsey (25 січня 2014). Our 10 Favorite Anime Openings. IGN (англ.). Процитовано 16 грудня 2025.
  23. ↑ China bans 38 Japanese anime & manga titles including "Attack On Titan". SBS PopAsia (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 16 грудня 2025.

Посилання

Офіційні сайти

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).