Ентоні Асквіт

Ентоні Асквіт
Anthony Asquith
Ентоні Асквіт (в центрі) під час фільмування стрічки «Випадок в протоці Ла-Манш», 1940
Ім'я при народженні	Ентоні Асквіт
Дата народження	9 листопада 1902
Місце народження	Лондон, Англія
Дата смерті	20 лютого 1968 (65 років)
Місце смерті	Лондон, Англія
Громадянство	Велика Британія
Alma mater	Коледж Бейлліол, Вінчестер-коледжd і Summer Fields Schoold
Професія	кінорежисер
Кар'єра	1927 — 1964
IMDb	ID 0002190
Ентоні Асквіт у Вікісховищі

Ентоні Асквіт (англ. Anthony Asquith, 9 листопада 1902 — 20 лютого 1968) — англійський кінорежисер.

Народився в Лондоні в родині прем'єр-міністра Великої Британії у 1908—1916 роках Герберта Генрі Асквіта та Марґо Асквіт.

Здобував освіту в Вінчестерському коледжі (графство Гемпшир) та коледжі Бейлліол.

Наприкінці 1920-х років розпочав кар'єру кінорежисера з чотирьох німих фільмів.

Свої найвідоміші режисерські роботи в кіно Ентоні Асквіт створив у 1940—1950-х роках, однак уже в останньому своєму німому фільмі «Котедж у Дартмурі» Аксвіт виявив неабияку майстерність. Найдовша сцена стрічки відбувається в залі кінотеатру. В цій сцені режисер жодного разу не показує екран, а лише схвильовані обличчя в кінозалі, Асквіт робить саме кіноглядача, а не фільм епіцентром кінодійства.^[1]

Режисер (разом з Леслі Говардом) стрічки «Піґмаліон», створеною за однойменною п'єсою Бернарда Шоу.

Помер 1968 року.

Асквіт був алкоголіком та, за словами актора Джонатана Сесіла, не приймав власну гомосексуальність.^[2]

• Падучі зірки (1927)
• Метрополітен (1928)
• Принцеси втікачки (1929)
• Котедж у Дартмурі (1929)
• Говори, Англіє (1931)
• Щасливий номер (1932)
• Піґмаліон (1938)
• Французька без слів (1940)
• Шлях до зірок (1945)
• Як важливо бути поважним (1952)

• Історія селища Папворт (1935)
• Випадок в протоці Ла-Манш (1940)
• Година пік (1941)
• Два батька (1944)