Енріке Матеос
 Енріке Матеос
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 липня 1934 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мадрид, Іспанія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 6 липня 2001 (66 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Севілья, Іспанія  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст |
167 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Енріке Матеос (ісп. Enrique Mateos, 15 липня 1934, Мадрид — 6 липня 2001, Севілья) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Відомий виступами за «Реал Мадрид», з яким здобув низку національних і міжнародних трофеїв, а також за «Севілью» та інші іспанські клуби. Гравець національної збірної Іспанії. Після завершення кар'єри футболіста став тренером, відзначившись історичним виходом «Кадіса» до Прімери.
Клубна кар'єра
Матеос розпочинав займатись футболом у молодіжній команді «Боеттічер і Наварро», з якою перейшов до «Плюс Ультри» (друга команда клубу «Реал Мадрид»). У першу команду він потрапив у 1953 році, але закріпився лише в сезоні 1956/57, коли став стабільним гравцем основи та забив 14 голів у 21 матчі чемпіонату — найкращий показник у його кар'єрі. Разом з клубом здобув 5 поспіль Кубків європейських чемпіонів (1956—1960), будучи основним у фіналах 1957 та 1959 років[1]. У фіналі Кубка 1959 року проти «Реймса» він відзначився голом уже на першій хвилині, встановивши рекорд найшвидшого гола у фіналах турніру, який протримався до 2005 року. Також Матеос з клубом двічі виграв Латинський кубок (1955, 1957) та перший Міжконтинентальний кубок 1960 року та 5 чемпіонатів Іспанії (1954, 1955, 1957, 1958, 1961), але основним гравцем так і не став. Після приходу до клубу нових зірок, таких як Ференц Пушкаш, та початку поколіннєвої зміни за тренерства Мігеля Муньйоса у 1961 році Матеос залишив мадридський клуб. За вісім років у складі «Реала» він провів 93 офіційні матчі та забив 50 голів[2].
У 1961 році нападник залишив мадридський клуб і перейшов до «Севільї». Тут він провів три сезони та вийшов із командою до фіналу Кубка Іспанії 1962 року. Згодом виступав за «Рекреатіво» та «Реал Бетіс», а також клуб «Торрелавега».
У 1968 році він вирушив до США, де грав за «Клівленд Стокерс» у щойно створеній Північноамериканській футбольній лізі (NASL). Там він став одним із найкращих гравців ліги та допоміг клубу дістатися півфіналу[3]. Наступного року перебрався до ПАР, де нетривалий час виступав за «Іст-Лондон Селтік». Останнім клубом у його кар’єрі став «Толука Сантандер» із Третьої іспанської дивізії, за який він грав у сезоні 1970/71.
Завершив ігрову кар'єру у віці 37 років у команді «Толука Сантандер», за яку виступав протягом сезону 1970/71 років у іспанеській Терсері.
Виступи за збірну
31 березня 1957 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти Бельгії (5:0), відзначившись голом у ворота суперника. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 8 матчів, забивши 3 голи.
Кар'єра тренера
Після завершення виступів Матеос розпочав тренерську діяльність. Спочатку працював з аматорськими командами «Фуенкарраль» та «Галактіко Пегасо».
У 1976 році очолив «Кадіс», з яким уже наступного року домігся першого в історії клубу виходу до Прімери. Проте, в сезоні 1977/78 команда не змогла втриматися в еліті, і Матеос був звільнений.
1978 року став головним тренером команди «Депортіво», але покинув клуб з Ла-Коруньї того ж року, після чого він ще певний час працював у нижчих дивізіонах. Загалом тренерська діяльність Матеоса тривала близько 20 років. Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Оріуела», головним тренером команди якого Енріке Матеос був протягом 1992 року.
Помер 6 липня 2001 року у Мадриді, за два тижні до свого 67-го дня народження[4].
Досягнення
- Чемпіон Іспанії: 1953/54, 1954/55, 1956/57, 1957/58, 1960/61
- Володар Кубка європейських чемпіонів: 1955/56, 1956/57, 1957/58, 1958/59, 1959/60
- Володар Латинського кубка: 1955, 1957
- Володар Міжконтинентального кубка: 1960 року
Примітки
- ↑ Real Madrid CF - All the players in European Cups. www.rsssf.org. Процитовано 21 вересня 2025.
- ↑ S.A., Indra Sistemas. Enrique Mateos. Real Madrid C.F. - Web Oficial (ісп.). Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 21 вересня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ NASL-Enrique Mateos. www.nasljerseys.com. Процитовано 21 вересня 2025.
- ↑ Calle, Fermín de la (9 липня 2001). Falleció Enrique 'Fifirichi' Mateos. Diario AS (ісп.). Процитовано 21 вересня 2025.
Посилання
- Енріке Матеос на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Енріке Матеос на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Енріке Матеос на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Енріке Матеос на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Енріке Матеос на сайті Eu-football.info (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).