YaChudo

Енн Дорваль

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Енн Дорваль
Anne Dorval
Народилася8 листопада 1960[1][2] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Руен-Норанда, Абітібі-Теміскамінг, Квебек, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, кіноакторка, акторка театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1984 — тепер. час
IMDbnm0234237
CMNS: Енн Дорваль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Енн Дорваль (англ. Anne Dorval; нар. 8 листопада 1960, Руен-Норанда, Квебек) — франко-канадська акторка телебачення, театру та кіно. Відома роботою з Ксав'є Доланом. З'являється в чотирьох його фільмах: «Я вбив свою маму» (2009), «Уявне кохання» (2010), «Лоранс у будь-якому випадку» (2012) і «Мамочка» (2014). Отримала дві премії «Жемо» за свою роботу на телебаченні.

Життєпис

Народилася 8 листопада 1960 року в місті Норанда, на півночі Квебеку. Дорваль виросла в місті Труа-Рів'єр, де з раннього віку почала грати в театрі.[5]. Здобула освіту в Cégep de Trois-Rivières і Drama Conservatory of Montreal.

Перед тим як стати відомою в 1985 році, зіграла приблизно в 30 театральних постановках, 20 телесеріалах і телефільмах і в десятці широкоформатних фільмів. Крім того, вона є акторкою дубляжу: озвучила приблизно 80 персонажок. Також відома як французько-канадська акторка озвучення фільмів англійською.

Відома в Канаді появами в Квебецьких телесеріалах «Le Coeur a ses raisons» і «Les Parent». Вона також з'являлася в інших серіалах, таких як «Chambres en ville», «Virginie», «Paparazzi» та «Rumeurs» і у фільмі "Montréal vu par».

У 2010 році на Міжнародному кінофестивалі Палм-Спрінгс вона отримала приз за найкращу жіночу роль у фільмі «Я вбив свою маму»[6].

Кожну суботу о 13:00 з Марком Лабре веде програму на Канадському Радіо[7].

Особисте життя

Енн Дорваль була одружена з актором Марком-Андре Коалльє, з яким має двох дітей. Зараз з дітьми живе у Монреалі.

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989—1996 с Chambres en ville Лола Корбей
1990 ф Ding et Dong Жоель
1991 ф Історії Монреаля Montréal vu par... Сара
1992 ф Montréal rétro
1996—2002 с Virginie Люсі Шабо
1997 тф L'enfant des Appalaches Майна
1997 с Папарацці Paparazzi Джоселін Ламарр
2000 с Le grand blond avec un show sournois оглядачка
2002 с Чутки Rumeurs Валері
2004 с Grande ourse Кетрін Лапланте
2005 с Détect inc. Сінтія
2006 ф Таємне життя щасливих людей La vie secrète des gens heureux Флоренс
2005—2007 с У серця є свої причини Le coeur a ses raisons Крікет Роквелл / Ешлі Роквелл
2008 с Chez Jules Діана
2008—2014 с Батьки Les Parent Наталі Рівард
2008 ф Serveuses demandées мати Мілагро
2009 ф Grande ourse - La clé des possibles Кетрін Лапланте
2009 ф Я вбив свою маму J'ai tué ma mère Шанталь Леммінг
2010 ф Уявне кохання Les amours imaginaires мати Ніколя
2011 ф Le sens de l'humour Стефані
2012 ф Лоранс у будь-якому випадку Laurence Anyways Марте Дельтейль
2012—2013 с Les Bobos Сандрін
2014 ф Мамочка Mommy Діана
2014 ф Чудо Miraculum Евелін
2014 мф Le Coq de St-Victor Флоренс (голос)
2016 ф Лагодити живих Réparer les vivants Клер Межо
2016—2018 с Bye-Bye
2017 ф Заздрісниця Jalouse Софі
2018 с Léo Джессіка
2018 ф 14 jours, 12 nuits Ізабель Бродюр

Примітки

  1. ↑ GeneaStar
  2. ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1013410580 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Petrowski, Nathalie. Anne Dorval: Bye bye Criquette, bonjour Sandrine. La Presse (fr-CA) . Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  6. ↑ Le cinéma sur Cinéfil : Sorties, horaires, bandes-annonces. Cinefil.com (фр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 25 березня 2019.
  7. ↑ Le plus beau jour de la vie d'Anne Dorval et Marc Labrèche (réunis à la radio). HuffPost Québec (фр.). 22 червня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).