Енді Ґріффітс
| Енді Ґріффітс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 вересня 1961[1] (65 років)  Мельбурн, Австралія[1] |
| Країна |  Австралія[2] |
| Діяльність | письменник, дитячий письменник, сценарист коміксів |
| Сфера роботи | література[3] |
| Alma mater | Deakin Universityd, Університет Монаша, Victoria Universityd і Yarra Valley Grammard |
| Знання мов | англійська[3] |
| У шлюбі з | Jill Griffiths |
| Нагороди | Australian Children's Laureate, 2026–2027 |
| Сайт: andygriffiths | |
 Енді Ґріффітс у Вікісховищі | |
Енді Ґріффітс (англ. Andy Griffiths нар. 3 вересня 1961) — австралійський дитячий письменник, лавреат численних нагород.
Його книги видані по всьому світу, зокрема серія «Будинок на дереві», за матеріалами якої було поставлено кілька театральних вистав[4][5].
Він добре відомий своєю співпрацею з Террі Дентоном[6]. Він також відомий своїм серіалом «Просто!», який був адаптований у вигляді анімаційного телесеріалу під назвою «Що з Енді?», та романом «День, коли мій зад здурів», за матеріалами якого був знятий телесеріал[7].
Його остання серія, де представлені ТИ (читач) та Я (оповідач), проілюстрована Біллом Гоупом.
Ґріффітса було визнано Австралійським дитячим лауреатом за 2026–2027 роки. У цій ролі він подорожуватиме Австралією та пропагуватиме читання. Його девіз: «Читання — це пригода»[8].
Раннє життя
Енді Ґріффітс народився та виріс у Мельбурні, Австралія. Він навчався у початкових школах Паско-Вейл та Істмонт, а пізніше у гімназії Ярра-Веллі.
Натхненний любов'ю до читання, він писав і малював короткі оповідання та комікси для своєї родини і друзів. У п'ятому класі він придбав вживану друкарську машинку та створив власний гумористичний журнал під назвою «Попкорн», який продавав по три центи за примірник[9].
У старшій школі він почав писати для шкільного журналу та, натхненний музикою в стилі панк і нью-вейв, писав сатиричні пісні та створив гурт разом зі своїми друзями[10].
Кар'єра
Після закінчення середньої школи в 1979 році він навчався в Університеті Монаша, де здобув ступінь бакалавра з відзнакою з англійської літератури, водночас пишучи і виконуючи пісні як фронтмен низки експериментальних гуртів на яскравій альтернативній музичній сцені Мельбурна, зосередженій навколо популярного танцювальнорго закладу Crystal Ballroom[11].
Після отримання диплома з педагогіки в Педагогічному коледжі Расдена (нині Університет Дікіна) у 1987 році Енді став вчителем старшої школи.
Саме в цей час, працюючи вчителем, Енді почав писати та самостійно видавати збірки дивовижних оповідань та коміксів, стараючись надихнути своїх учнів на осмислене читання та письмову творчість[12].
Зрештою, у 1991 році він звільнився з роботи та вступив на денну форму навчання за спеціальністю «професійне письменництво» в Університеті Дікіна. Саме в цей період він познайомився та сформував партнерські стосунки з однодумцем-ілюстратором Террі Дентоном[13].
Адвокація
Енді є лауреатом Австралійської дитячої премії 2026–2027 років[14]. Він є послом Фонду грамотності корінних народів[15] та Фонду піжами[16], а у 2015 році був нагороджений медаллю Дромкіна на честь його видатного внеску в австралійську дитячу літературу[17].
Книги
Серія JUST!
| Назва | Рік | Нотатки |
|---|---|---|
| Просто обман! | 1997 рік |
|
| Просто дратує! | 1998 рік |
|
| Просто дурень! | 1999 рік |
|
| Просто божевілля! | 2000 рік |
|
| Просто огидно! | 2002 рік |
|
| Просто шокує | 2007 рік |
|
| Просто Макбет! | 2009 рік |
|
| Просто приречений! | 2012 рік |
Серія "Будинок на дереві"
| Title | Year | Notes |
|---|---|---|
| 13-поверховий будинок на дереві | 2011 |
|
| 26-поверховий будинок на дереві | 2012 |
|
| 39-поверховий будинок на дереві | 2013 |
|
| 52-поверховий будинок на дереві | 2014 |
|
| 65-поверховий будинок на дереві | 2015 |
|
| 78-поверховий будинок на дереві | 2016 |
|
| 91-поверховий будинок на дереві | 2017 |
|
| 104-поверховий будинок на дереві | 2018 |
|
| 117-поверховий будинок на дереві | 2019 |
|
| 130-поверховий будинок на дереві | 2020 |
|
| 143-поверховий будинок на дереві | 2021 |
|
| 156-поверховий будинок на дереві | 2022 | |
| 169-поверховий будинок на дереві | 2023 | |
Варіації з Будинку на дереві | ||
| Оповідки з хатки на дереві: 13 оповідок надто дурних, щоб їх розказувати, аж до сьогодні | 2022 | |
| Хто є Хто і Де Що в хатці на дереві | 2023 | |
| Книга жартів з хатки на дереві | 2019 | |
| Книга жартів з хатки на дереві 2 | 2021 | |
| Забавна книга з хатки на дереві | 2016 | |
| Забавна книга з хатки на дереві 2 | 2017 | |
| Забавна книга з хатки на дереві 3 | 2018 | |
| Забавна бамперна книга з хатки на дереві | 2021 | |
| Маленькі книжки з хатки на дереві: гавкучий пес Гавкун | 2015 | |
| Маленькі книжки з хатки на дереві: десять безталанних піратів | 2015 | |
| 13-поверховий будинок на дереві повноколірне ювілейне видання | 2021 | |
| 26-поверховий будинок на дереві повноколірне видання | 2023 | |
| 39-поверховий будинок на дереві повноколірне видання | 2024 | |
| 52-поверховий будинок на дереві повноколірне видання | 2025 | |
Серія «ТИ І Я»
| Назва | Рік | Нотатки |
|---|---|---|
| ТИ І Я ТА Країна Загублених Речей | 2024 рік |
|
| ТИ, Я та Чудовисько з арахісового масла | 2025 рік | |
| ТИ, Я та Гігантський Наклгед | 2026 рік |
Трилогія «Бомж»
| Назва | Рік | Нотатки |
|---|---|---|
| День, коли мій зад збожеволів | 2001 рік |
|
| Зомбі-бомжі з Урана | 2003 рік |
|
| Бомжоґедон: останній понґфлікт | 2005 рік |
Молодші читачі
| Назва | Рік | Нотатки |
|---|---|---|
| Кіт на килимку плоский | 2006 рік |
|
| Велика товста корова, що йде до рова | 2006 рік |
|
Книги, що не є інформаційними
| Назва | Рік |
|---|---|
| Яка це частина тіла? | 2011 рік |
| Що це за задозавр? | 2007 рік |
Серія «Навчання навколо»
| Назва | Рік | Нотатки |
|---|---|---|
| Лихоманка скарбів | 2008 рік |
|
| Олівець Долі | 2008 рік |
|
| Талісманне божевілля | 2009 рік |
|
| Бунт роботів | 2009 рік |
|
Зошити для занять
| Назва | Рік |
|---|---|
| ВПЕРЕД! Історії для написання, історії для малювання, історії для читання, безліч пригод | 2026 рік |
| Слимак не дурак: 45 способів почати писати... вже! | 2013 рік |
Телевізійні та театральні адаптації
| Рік | Показати назву | Продюсер | Кількість сезонів |
|---|---|---|---|
| 2001–2007 рр. | Що з Енді? | СінеҐруп | 3 |
| 2013–2015 рр. | День, коли мій зад здурів | Nelvana, Studio Moshi та Brain Bender Pty Ltd | 2 |
Театр
- Просто Макбет! (2008) Bell Shakespeare Company (2008–2010)
- 13-поверховий будинок на дереві. Театральна компанія CDP
- 26-поверховий будинок на дереві. Театральна компанія CDP
- 52-поверховий будинок на дереві. Театральна компанія CDP
- 78-поверховий будинок на дереві. Театральна компанія CDP
- 91-поверховий будинок на дереві. Театральна компанія CDP
- ТИ І Я та Країна Загублених Речей. Театральна Компанія CDP
Посилання
- ↑ а б https://andygriffiths.com.au/about/
- ↑ https://web.archive.org/web/20170324035559/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/andy-griffiths
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Croll, Vanessa (29 липня 2020). Coles announces world-first Little Treehouse collectables. Процитовано 29 липня 2020.
- ↑ Woodhead, Cameron (29 липня 2020). Rollicking slapstick as reluctant babysitters face sharks, whirlpool. Sydney Morning Herald. Процитовано 29 липня 2020.
- ↑ Blau, Annika (16 вересня 2018). Andy Griffiths and Terry Denton are putting the 'anarchy' back into childhood. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 29 липня 2020.
- ↑ Ashby, Emily (2015). The Day My Butt Went Psycho. Common Sense Media. Процитовано 29 липня 2020.
- ↑ Griffiths announced as Australian Children’s Laureate. Books+Publishing. 11 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
- ↑ Stuff. www.stuff.co.nz. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Andy Griffiths: from crafting outlandish lyrics to writing 'funny stuff for kids'. ABC listen (en-AU) . 20 жовтня 2015. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Krauth, Kirsten (9 квітня 2020). Nick Cave, Andy Griffiths and the $10,000 suit: how Melbourne's Crystal Ballroom launched a scene. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Treehouse series author Andy Griffiths wins the Laureate. The Sydney Morning Herald (англ.). 12 лютого 2026. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ ABC News (Australia) (15 вересня 2018). How Andy Griffiths found Terry Denton, 'a brother in stupidity' | Throwback. Процитовано 10 квітня 2026 — через YouTube.
- ↑ Andy Griffiths' unlikely journey from punk rocker to children's laureate. ABC News (en-AU) . 20 лютого 2026. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Guenzler, Joseph (5 березня 2025). Indigenous students join Andy Griffiths for 2025 Great Book Swap launch. National Indigenous Times. Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ ‘Literacy underlies all achievement’: popular author Andy Griffiths speaks out. educationhq.com (англ.). Процитовано 10 квітня 2026.
- ↑ Andy Griffiths appointed as national ambassador for Australian children’s literature (en-AU) . 10 лютого 2026. Процитовано 10 квітня 2026.
Зовнішні посилання
- Офіційний веб-сайт
- Профіль Ґріффітса на Macmillan.com
- Енді Ґріффітс обговорює кар'єру та техніку письма з Анною Беркі в Державній бібліотеці Вікторії – ABC Splash
- Енді Ґріффітс на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Andy Griffiths на сайті Бібліотеки Конгресу (записів у каталозі: 27)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).