Ендрю Паркер-Боулз
| Ендрю Паркер-Боулз | |
|---|---|
англ. Andrew Henry Parker Bowles  | |
| Народився | 27 грудня 1939[1][2] (86 років) Суррей, Англія, Велика Британія |
| Країна |  Велика Британія |
| Місце проживання | Bolehyde Manord Middlewick Housed |
| Діяльність | гравець у поло |
| Alma mater | Королівська військова академія в Сандгерсті і Коледж Амплфорсd |
| Знання мов | англійська |
| Військове звання | бригадир |
| Батько | Derek Parker Bowlesd[1][2] |
| Мати | Ann Parker Bowlesd[1][2] |
| Родичі | Henry Pitmand, William Pitmand і Thomas Pitmand |
| Брати, сестри | Richard Parker Bowlesd[2], Simon Parker Bowlesd[2] і Mary Ann Parker Bowlesd[2] |
| У шлюбі з | Камілла[2] і Rosemary Dickinsond |
| Діти | Том Паркер-Боулз[2] і Лора Роуз Лопес[2] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1870876 |
Бригадир Ендрю Генрі Паркер-Боулз (англ. Andrew Henry Parker Bowles ; нар. 27 грудня 1939)[3] — відставний офіцер британської армії. Колишній чоловік Камілли (королеви-консорт Великобританії).
Раннє життя та сім'я
Ендрю Паркер-Боулз народився 27 грудня 1939 року. Старший із чотирьох дітей Дерека Генрі Паркера-Боулза (1915—1977), онука преподобного Елджернона Роберта Паркера (1849—1940), третього сина Томаса Паркера, 6-го графа Макклсфілда (1811—1896). Його матір'ю була леді Енн Паркер-Боулз (уроджена Траффорд) (1918—1987), дочка мультимільйонера і власника скакових коней сера Хамфрі де Траффорд, 4-го баронета (1891—1971), і Синтії Хільди Евелін (18)
В оголошенні про його хрещення в «Таймс» були перераховані його хрещені батьки: сер Хамфрі де Траффорд, маркіз Хартінгтон, міс Мері де Траффорд і міс Суіннертон-Дайєр[4]. Деякі джерела стверджують, що його хрещеною матір'ю була королева-мати[5]. Паркер-Боулз був пажем на коронації королеви Єлизавети II[6]. Він знаходиться в лінії наслідування графства Макклсфілд. Його сестра Мері Енн є матір'ю Дерека Паравічіні (нар. 1979), сліпого вченого-аутиста та музичного вундеркінда[7].
Військова кар'єра
Ендрю Паркер-Боулз здобув освіту в бенедиктинському коледжі Амплфорт та Королівській Військовій академії Сандхерст. У 1960 році він був зарахований до Королівської кінної гвардії. Він був ад'ютантом генерал-губернатора Нової Зеландії сера Бернарда Фергюссона приблизно в 1965 р. Його полк став синім і королівським (королівська кінна гвардія та 1-й драгунський) у 1969 році, і він був ад'ютантом синіх та королівських у 1969—1970 роках. Паркер-Боулз був підвищений у майори 31 грудня 1971 року.
Він був командиром ескадрону «Б» у 1972 році на операції «Мотормен» в Ольстері. Пізніше він був старшим офіцером військового зв'язку при лорді Соумсі, коли той був губернатором Родезії під час її переходу до мажоритарної держави Зімбабве у 1979–1980 роках. Він був кваліфікований штабом (sq) і став підполковником 30 червня 1980[8]. Ендрю був нагороджений подякою королеви За хоробрість у Зімбабве[9].
У 1981–1983 роках він був командиром кінного полку палацової кавалерії і командував під час вибухів у Гайд-парку та Ріджент-парку, коли людей і коней з його полку було вбито і поранено бомбою терористів. Він був одним із перших на місці події, прибувши пішки після того, як почув вибух бомби, і його накази призвели до порятунку згодом знаменитого коня Сефтона.
З 1987 по 1990 він був полковником, командувачем палацової кавалерії і церемоніальним «носієм срібного жезла» королеви Єлизавети II. 30 червня 1990 він отримав звання бригадира і був директором ветеринарного корпусу королівської армії в 1991—1994 роках. Він вийшов на пенсію в 1994[10].
Паркер-Боулз мав такі звання:
- 23 січня 1962 — лейтенант[11] ;
- 23 липня 1966 — капітан[12] ;
- 31 грудня 1971 — майор[13] ;
- 30 червня 1980 — підполковник[14] ;
- 30 червня 1987 — полковник[15] ;
- 30 червня 1990 — бригадир[16] ;
- 27 грудня 1994 вийшов у відставку[17].
Особисте життя
Як жокей-любитель Паркер-Боулз брав участь у Гран-Нешнл 1969 на своєму коні Фоссе, закінчивши перегони на 11-му місці[18]. У молодості він грав у команді принца Чарльза з поло[19].
Паркер-Боулз зустрічався з принцесою Анною на початку 1970-х років[20]. У 1973 році, після переривчастих відносин, він одружився з Каміллою Шанд (нар. 1947) у римсько-католицькій церемонії. Вона була колишньою подругою принца Уельського, тому вони обоє зустрічалися з королівськими братами та сестрами. Вони жили в маєтку Болейд, а пізніше в Міддлвік-Хаусі в Вілтширі, і у них було двоє дітей, Том і Лора, які виховувалися в католицькій вірі. Лора відвідувала школу Святої Марії в Шафтсбері, католицьку школу для дівчаток у Дорсеті, а Том — відомий Ітонський коледж.
Паркер-Боулз мав безліч позашлюбних зв'язків протягом усього свого шлюбу з Каміллою, особливо з друзями Камілли[21][22]. Вони з Каміллою розлучилися в 1995[23]. Через рік Ендрю одружився з Розмарі Пітман (уродженою Дікінсон). Ендрю та Розмарі Паркер-Боулз були присутні на весіллі принца Чарльза та Камілли Паркер-Боулз, яке відбулося 9 квітня 2005 року. Розмарі померла від раку 10 січня 2010 у віці 69 років[24].
Серед його хрещеників — циркова артистка на трапеції Леді Емма Герберт (нар. 1969), яка була подружкою нареченої в його першому шлюбі 4 липня 1973 року, та Зара Філліпс (нар. 1981)), дочка принцеси Анни[25].
Діти
| Ім'я | дата народження | Шлюб | Діти | |
|---|---|---|---|---|
| Дата | Чоловік (дружина) | |||
| Том Паркер-Боулз | 18 грудня 1974 року | 10 вересня 2005 року | Сара Бейс | Лола Паркер-Боулз Фредді Паркер-Боулз |
| Лора Роуз Паркер-Боулз | 1 січня 1978 року | 6 травня 2006 року | Гаррі Лопес | Елайза Лопес Луїс Лопес Гус Лопес |
Зображення у медіа
Ендрю Паркер-Боулз був зображений Ендрю Б'юкеном у серіалі «Корона» (2019) та Саймоном Вілсоном у фільмі «Чарльз і Камілла: що б не означало кохання» (2005).
У 2003—2004 роках Ендрю Паркер-Боулз позував у військовій формі для картини «Бригадир» Люсьєна Фрейда. У 2015 році роботу продали на аукціоні Крістіс за 34,89 мільйона доларів[26].
Примітки
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain
- ↑ Andrew Parker-Bowles (Lt-Col, ex-husband of Camilla. Royalist.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 5 липня 2013.
- ↑ The Times: Andrew Parker Bowles, 13 February 1940, page 9. Retrieved 11 December 2009
- ↑ Charles and Camilla – family ties. BBC News. 10 лютого 2005. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Dignified silence of the other half. halifaxcourier.co.uk. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- ↑ Meet Derek, the amazing human iPod. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Wilson, Christopher (2003). The Windsor Knot. Citadel. с. 81. ISBN 0-8065-2386-7.
- ↑ Andrew Parker Bowles, Obe. harcourtdevelopments.com. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- ↑ Andrew Parker Bowles-Animalwarfund. animalsinwar.org.uk. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 24 січня 2013.
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑
Під час використання шаблону {{London Gazette}} необхідно вказати параметри issue=, startpage= та date=. Доступні параметри:
{{London Gazette | issue = | date = | startpage = | page = | pages = | supp = | display-supp = | nolink = | city = | title = | quote = | mode = | ref = | postscript = }}
- ↑ Junor, Penny. The Duchess. с. 49.
- ↑ Fears for health of further royals after Duchess of Cornwall's ex-husband contracts virus. Tatler. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Barber, Lynn (21 жовтня 2003). 'Quite grand, and she doesn't tip'. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Junor, Penny. The Duchess. с. 53—54.
- ↑ Junor, Penny. The Duchess. с. 68.
- ↑ A Royal Romance Interactive Timeline. CBS News. 18 березня 2005. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Rosemary Parker Bowles dies after battle against cancer. The Daily Telegraph. 12 січня 2010. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Royal Christenings. Government of the United Kingdom. 8 квітня 2004. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ Conway, Clare (11 жовтня 2019). Andrew Parker Bowles on being painted by Lucian Freud. Tatler. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).