Еміль Орлик
| Еміль Орлик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Emil Orlík | ||||
| Еміль Орлик , автопортрет 1920-х рр. | ||||
| Народження | 21 липня 1862 Прага, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 28 вересня 1932 (70 років) | |||
| Берлін, Німеччина | ||||
| Країна | Німеччина | |||
| Жанр | живопис, графіка | |||
| Вчитель | Kanō Tomonobud, Хайнріх Кнір[1], Вільгельм фон Лінденшмідт молодшийd[1] і Johann Leonhard Raabd[1] | |||
| Діяльність | літограф, художник, педагог, фотограф, офортист, художник-гравер, педагог, рисувальник, карикатурист, сценограф, театральний дизайнер | |||
| Напрямок | модерн, реалізм | |||
| Вплив | японська гравюра | |||
| Відомі учні | Ilse Voigtd[2] | |||
| Член | Берлінський сецесіон[3] | |||
| Твори | портрети, книжкова графіка | |||
| Брати, сестри | Hugo Orlíkd і Olga Langweild | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Берлінська галереяd, Єврейський музей у Берлініd, Національна галерея, Стара національна галерея, Нова національна галерея, Shipley Art Galleryd, Print Collectiond[4], Музей Вальрафа-Ріхарца, Museum Ludwigd і Clemens Sels Museum Neussd | |||
| Автограф | ||||
| Сайт | emil-orlik | |||
| | ||||


Еміль Орлик (нім. Emil Orlík; 21 липня 1870, Прага — 28 вересня, 1932, Берлін) — богемський маляр, графік, фотограф, та літограф; представник Віденської сецесії.
Біографія
Син єврейського майстра-кравця з міста Прага Моріца Орлика (1832—1897) і його дружини Анни Орлик (нар. Штайн).
Входив в творчу групу, що отримала назву Віденська сецесія, починав як представник декоративного стилю капіталізму — модерн (або ар нуво, сецесія). З 1906 входив також в Берлінську сецесію.
З 1905 р. до 1932 — викладач в освітньому закладі при Музеї декоративно-ужиткового мистецтва в місті Берлін. Серед учнів Еміля Орлика:
- Ернст Барлах
- Ґеорґ Ґросс
- Оскар Нерлінгер
- Карл Шредер та ін.
Захоплення мистецтвом Японії
Захоплення японською гравюрою мало свій вплив і на Еміля Орлика. Задля знайомства з мистецтвом та реальністю Японії здійснив подорож у Китай та Японію і вважається європейським прихильником японізму. Окрім Далекого Сходу був у Росії та арабському Єгипті.
Портретні твори
Відоміший як портретист. Серед портретів майстра (олійними фарбами та графікою) широке коло тогочасних німецькомовних митців — художники, науковці, музики, письменники, актори .
- Ванда Ландовська
- Ернст Барлах
- Отто Дікс
- Макс Клінгер
- Кете Колльвіц
- Рудольф Штайнер
- Томас Манн
- Альберт Ейнштейн
- Франц Верфель
- Фердинанд Годлер
- Ловіс Корінт
- Зигмунд Фрейд
Галерея
-

-

-

-
Юстус Ветцель -
Жіночій акт -

Джерела
- Uwe Carstens, Emil Orlik, in: Tönnies-Forum, 16. Jg., 2007 , H. 2, ISSN 0942-0843
- Scheffer, Heinrich, Die Exlibris des Emil Orlik, Wiesbaden: Verlag Claus Wittal 1992. ISBN 3-922835-23-6
Посилання
Див. також
- Ванда Ландовська
- Віденська сецесія
- Модерн
- Японізм
- Список чеських художників
Примітки
- ↑ а б в Burt E. C. Dictionary of Erotic Artists. Painters, Sculptors, Printmakers, Graphic Designers and Illustrators — Jefferson, London: McFarland & Company, 2010. — ISBN 978-0-7864-4874-6
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ https://sammlung.staedelmuseum.de/de/person/berliner-secession
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/516807
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
