Еміль Віхерт

Еміль Йоганн Віхерт
нім. Emil Johann Wiechert
Ім'я при народженні	нім. Emil Johann Wiechert
Народився	26 грудня 1861 Тільзит, Королівство Пруссія
Помер	19 березня 1928 (66 років) Ґетінґен, Німеччина
Поховання	Геттінгенське міське кладовищеd[1]
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німецький Рейх  Прусське королівство
Діяльність	фізик, геофізик, астроном, сейсмолог, викладач університету, винахідник, письменник-документаліст
Alma mater	Кенігсберзький університет, Геттінгенський університет
Галузь	фізика, геофізика
Заклад	Геттінгенський університет[2]
Посада	професор
Аспіранти, докторанти	Бено Гутенберг Ernst August Anseld[3]
Членство	Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	Потенціал Ліенара — Віхерта
Нагороди	honorary member of the Physics Association (Frankfurt am Main, Germany)d (1912)
Висловлювання у Вікіцитатах  Еміль Віхерт у Вікісховищі

Еміль Йоганн Віхерт (нім. Emil Johann Wiechert; 26 грудня 1861 — 19 березня 1928) — німецький фізик, відомий через потенціали Ліенара-Віхерта.

Запропонував першу модель шаруватої будови Землі, яка знайшла підтвердження. Також був одним з перших дослідників електронів. Став першим у світі професором геофізики у Ґеттінґенському університеті. Місячний кратер Віхерт названий на його честь.

• Wilfried Schroeder Some Aspects in Emil Wiechert's Scientific Work [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (англ.)