YaChudo

Емма Юнг

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Емма Юнг
Народилася30 березня 1882[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шаффгаузен Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла27 листопада 1955[1] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Цюрих, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпсихологиня, письменниця, психоаналітикиня, рисувальниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпсихоаналіз[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohannes Rauschenbachd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зКарл Густав Юнг Редагувати інформацію у Вікіданих

Емма Юнг (до шлюбу Емма Марі Раушенбах, нар. 30 березня 1882, Шаффгаузен — пом. 27 листопада 1955, Цюрих) — німецька письменниця, психоаналітик, співзасновниця аналітичної психології. «Інтелектуальний редактор» робіт Карла Юнга до кінця свого життя, що фінансувала його діяльність і посприяла його становленню як визначного психіатра.

Біографія

Походила зі старої швейцарсько-німецької родини багатих промисловців.

У 16 років (за деякими джерелами — у 15) зустріла 21-річного Карла Юнга. Через 7 років, 14 лютого 1903 року, вони одружилися. Народила п'ятьох дітей: Агата, Грет, Франц, Маріанна і Елен.

Статки Емми Юнг дали Карлу Юнгу фінансову свободу, тож він без огляду на необхідність щоденного заробітку міг присвятити себе дослідженням у психології. Численні незвичні сни Карла Юнга з перших років подружнього життя Фрейд протлумачив як емблематичні для невдалого шлюбу за розрахунком (das Scheitern einer Geldheirat). З 1914 року Юнг зблизився з пацієнткою Тоні Вольф, яку в мемуарах називав «другою дружиною». Вона переконувала Юнга розірвати шлюб, але він не погоджувався.

Померла 27 листопада 1955 року в Цюриху від злоякісної пухлини.

За біографом Юнга Блером, на похоронні Емми Юнг її чоловік вигукнув: «Вона була королевою, вона була королевою!» (Sie war eine Königin! Sie war eine Königin!)

Діяльність

Емма Юнг виявила щире зацікавлення до досліджень чоловіка, проте до психології вона прийшла власним шляхом і, зокрема, вела окреме листування із Зигмундом Фрейдом.

Твори

  • Die Graalslegende in psychologischer Sicht. Rascher, Zürich/Stuttgart 1960 (фрагмент, посмертна публікація Марії-Луїзи Франц).
  • Animus und Anima. Rascher, Zürich/Stuttgart 1967.

Див. також

Література

  • Imelda Gaudissart, Emma Jung, analyste et écrivain, Lausanne, L'Âge d'homme, 2010 (ISBN 978-2-8251-4077-2)
  • Юнг К. Воспоминания, сновидения, размышления (пер. И. Булкиной). — К.: AirLand, 1994. — 416 с. — ISBN 5-88230-019-3.

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).