Емма Адлер
| Емма Адлер | |
|---|---|
нім. Emma Adler  | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Emma Braun[1] |
| Народилася | 20 травня 1858[2][3][4] Дебрецен, Угорщина[2][4] |
| Померла | 23 лютого 1935[2][3][4] (76 років) Цюрих, Швейцарія[2][4] |
| Країна |  Австрія Цислейтанія |
| Діяльність | журналістка, перекладачка, письменниця, socialist, біографка |
| Галузь | літературна діяльністьd[1], біографія[1], журналістика[1] і перекладацтво[1] |
| Знання мов | німецька, французька[1] і англійська[1] |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| Брати, сестри | Heinrich Braund і Adolf Braund |
| У шлюбі з | Віктор Адлер[2] |
| Діти | Фрідріх Адлер і Karl Adlerd |
Емма Адлер (нім. Emma Adler; до шлюбу Браун (нім. Braun 20 травня 1858, Дебрецен, Австрійська імперія — 23 лютого 1935, Цюрих, Швейцарія), відома під псевдонімами Маріон Лорм і Елен Ердманн — австрійська письменниця, перекладачка, публіцистка, журналістка, активістка та феміністка. Активістка Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, письменниця періоду Fin de siècle.
Біографія
Народилася в сім'ї Ігнаца Брауна, працівника залізниці та підприємця. Родина належала до ліберальної єврейської буржуазії.
У 6 років Емму зґвалтували. Вважалося, що внаслідок насильства вона втратила цноту, тому її позбавили права вступати в шлюб.
У 16 років, під впливом своїх чотирьох братів, які були соціалістами (зокрема, Генріха та Адольфа), Емма захопилася ідеями соціалізму і стала активісткою соціал-демократичного руху.
У 1878 році 20-річна Емма Браун познайомилася з Віктором Адлером, лікарем у психіатричній клініці Відня. У тому ж році одружилася з ним. В шлюбі народила сина Фрідріха.
Впродовж усього свого життя Емма Браун боролася із психічними розладами і важкими депресіями, провела багато часу в психіатричних лікарнях та санаторіях.
Померла в Цюриху в 1935 році.
Діяльність
Емма Адлер була активною діячкою Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, співпрацювала з іншими єврейськими письменницями того часу, такими як Гедвіг Дом, Берта Паппенгейм і Гедвіг Лахманн. Крім того, вона поєднувала політичну діяльність із художньою творчістю. Також працювала в Асоціації працівників освіти викладачкою англійської та французької мов.
Редагувала австрійський жіночий журнал «Die Frau». Співпрацювала з робітничою газетою австрійської соціал-демократії «Arbeiter-Zeitung», однією з засновників якої була Адельгейд Попп.
Відома листуванням з Карлом Каутським.
Письменниця, авторка багатьох історичних романів, художніх перекладів. Друкувалася під псевдонімами Маріон Лорм і Елен Ердманн.
У 1887 році драматург Герман Бар присвятив Еммі Адлер одноактну п'єсу «La marquesa d'Amaegui. Eine Plauderei».
Вибрана проза і публіцистика
- Goethe und Frau v. Stein , 1887
- Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795, 1906
- Jane Welsh Carlyle: eine Biographie, 1907
- Feierabend. Ein Buch für die Jugend , 1902
- Neues Buch der Jugend, 1912
- Kochschule, 1915
- Arbeiter lernen Fremdsprachen
- Адлер Э. Знаменитые женщины великой французской революции : пер. с нем. : с портр. / Э. Адлер. — Одесса : Освобождение труда, 19–?. — 207 с. : портр. [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #121730026 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 59–62. — ISBN 978-3-205-78552-1
- ↑ Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 26 березня 2020.
Посилання
- Emma Adler [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Емма Адлер [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).